Створено законодавчі підстави для імплементації до національного законодавства України положень Конвенції про процедуру спільного транзиту і Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами (Закон України від 12  вересня 2019 № 78-IX “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи”, у розробленні та супроводженні якого брали участь Мінфін та Держмитслужба), що забезпечить:

    –    запровадження європейської практики прозорих та надійних митних процедур;

    –    використання підприємствами єдиної митної декларації та єдиної гарантії для переміщення товарів від країни-відправлення до країни-призначення через всі кордони Договірних сторін Конвенції про процедуру спільного транзиту без затримок;

    –    українська митниця отримуватиме від митниць 35 інших країн європейського регіону в режимі реального часу попередню інформацію про вантажі ще до перетину ними українського кордону, що дасть змогу аналізувати операції на предмет їх ризиковості ще до моменту прибуття товарів в Україну. Крім того, це дозволить обґрунтовано визначати форми митного контролю, тим самим не затримуючи вантажі на кордоні митними оглядами та іншими контрольними процедурами.

Створено законодавчі підстави для запровадження в Україні програми авторизованого економічного оператора (АЕО), яка відповідатиме загальновизнаним європейським та міжнародним стандартам (Закон України від  2  жовтня 2019 р. № 141-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів” у розробленні та супроводженні якого брали участь Мінфін та Держмитслужба), що дасть можливість:

    –    пришвидшити митні процедури та підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу;

    –    суттєво спростити митні формальності для підприємств з високим ступенем довіри, реалізувати у майбутньому взаємне визнання статусу авторизованого економічного оператора уповноваженими органами інших держав;

    –    брати участь українським підприємствам у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів та підвищити їх конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

Забезпечено наближення митного законодавства України у сфері захисту прав інтелектуальної власності до стандартів та практики Європейського Союзу, а також підвищення рівня запобігання та протидії переміщенню через митний кордон України товарів, що порушують права інтелектуальної власності (Закон України від  17 жовтня 2019 р. № 202-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України”, у розробленні та супроводженні якого брали участь Мінфін та Держмитслужба), що сприятиме:

    –    прискоренню митного оформлення оригінальних товарів та протидії переміщенню товарів, які порушують права інтелектуальної власності, у тому числі контрафактних та піратських товарів;

    –    очищенню внутрішнього ринку від контрафактної продукції, яка часто не відповідає встановленим вимогам безпеки;

    –    розвитку міжнародної торгівлі та інвестиційної привабливості України.

З 8 грудня 2019 року Державна митна служба розпочала здійснювати функції і повноваження з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1217 “Питання Державної Митної служби”).

Цьому передувала низка організаційних заходів, зокрема щодо утворення територіальних органів Держмитслужби шляхом оптимізації кількості митниць з 26 до 16 (постанова Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 858 “Про утворення територіальних органів Державної митної служби”).

Створено законодавче підґрунтя для реалізації концепції функціонування Державної митної служби як однієї юридичної особи та визначення умов її належного функціонування (Закон України від 14 січня 2020 р. № 440-ІХ “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи”, у розробленні та супроводженні якого брали участь Мінфін та Держмитслужба).

Новий формат діяльності Держмитслужби дозволить поліпшити підзвітність керівництва й ланцюгів підпорядкування в організації, збільшити ефективність і продуктивність управління митною системою, підвищити прозорість і зменшити корупцію та політичний вплив, а також досягти економії при централізації функцій.

Тривала та плідна спільна робота Мінфіну, Держмитслужби з міжнародними партнерами з ЄС, Центрального агентства з управління проектами (CPMA), Програми підтримки управління державними фінансами для України (EU4PFM) та Митної служби Литовської Республіки дозволила 13 грудня 2019 р. підписати договір між Державною митною службою України та Литовською Митницею щодо передачі програмного забезпечення, яке дозволить забезпечити тестування Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) у митних органах.

Розроблено стратегію щодо кадрового оновлення Держмитслужби.

Довідково: стратегія передбачає:

-    впровадження Держмитслужбою нової моделі набору (рекрутингу) та просування по службі на основі прозорого конкурсного відбору та ступінчатої системи тестування й перевірки професійної придатності, доброчесності та мотивації до проходження служби;

-    вдосконалення системи навчання та професійної підготовки персоналу Держмитслужби;

-    вдосконалення системи управління кадрами (електронний кадровий менеджмент;

-    підвищення мотивації та рівня задоволеності умовами служби серед персоналу Держмитслужби (за результатами внутрішніх опитувань і анкетувань);

-    суттєве зниження корупційних ризиків та правопорушень в Держмитслужбі (за результатами незалежних зовнішніх та внутрішніх опитувань і анкетувань);

-    вдосконалення внутрішніх і зовнішніх стратегічних комунікацій Держмитслужби.

Урядом запроваджено централізоване електронне надсилання правоохоронними органами доручень на проведення митного огляду товарів та транспортних засобів (постанови Кабінету Міністрів України від  2  жовтня 2019 р. № 861 “Про реалізацію експериментального проекту з організації централізованого надсилання правоохоронними органами в електронному вигляді доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення” та від 27 грудня 2019 р. № 1118 “Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації централізованого надсилання правоохоронними органами в електронному вигляді доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення”), що забезпечить:

    –    можливість контролю та обліку усіх доручень на проведення митного огляду товарів та транспортних засобів, які надсилаються правоохоронними органами;

    –    зменшення зловживання та мінімізацію можливостей змов на місцевому рівні, а також підвищення прозорості взаємодії між правоохоронними та митними органами.

З метою проведення заходів з протидії незаконному переміщенню товарів через митний кордон України та ухиленню від сплати митних платежів створено координаційний центр та спеціальні мобільні групи (наказ Державної фіскальної служби України від 9 жовтня 2019 р. № 716 “Про організацію проведення заходів з протидії незаконному переміщенню товарів через митний кордон України та ухиленню від сплати митних платежів”), що передбачає:

    –    точкове націлювання на найбільш ризикові зовнішньоекономічні транзакції, відсутність необґрунтованого тиску на доброчесний бізнес;

    –    проведення заходів щодо протидії подрібненню партій товарів з використанням схеми “піджаків”;

    –    покращення оперативного обміну інформацією та взаємодії між державними органами, які відповідають за протидію економічній злочинності.

Встановлено чіткі та зрозумілі вимоги до автомобільних перевізників для безперешкодного проїзду через пункти пропуску через державний кордон України транспортних засобів, якими перевозяться вантажі та пасажири (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1040), що забезпечить зменшення корупційних ризиків у пунктах пропуску через державний кордон України.

Урядом розроблено та схвалено проект Закону України “Про внесення змін до статті 23 Митного кодексу України щодо попередніх рішень з питань відповідного методу або критеріїв та їх застосування, які будуть використовуватися для визначення митної вартості відповідно до конкретних обставин” (реєстраційний номер 2700 від 28 грудня 2019 р.), що передбачає:

    –    можливість суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності завчасно, до моменту ввезення товарів на митну територію України, отримувати попередні рішення з питань  відповідного методу або критеріїв та їх застосування, які будуть використовуватися для визначення митної вартості відповідно до конкретних обставин;

    –    позитивний вплив на інтереси держави, адже Україна таким чином виконує свої міжнародні зобов’язання в рамках Угоди про спрощення процедур торгівлі Світової організації торгівлі.

Для забезпечення швидкого та прозорого митного оформлення товарів шляхом запровадження нових функціональних можливостей електронних сервісів розроблено та введено в експлуатацію:

    –    особистий кабінет користувача на “Єдиному державному інформаційному веб-порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

    –    калькулятор розрахунку митних платежів при митному оформленні автомобілів.

Запущено в роботу 7 сканерів на пунктах пропуску в Ягодині, Краковці, Раві- Руській, Шегинях, Ужгороді, Чопі, Порубному. Швидкість митного контролю транспортних засобів та контейнерів збільшилася за рахунок відсутності необхідності їх розвантаження.

Активізовано роботу з донорами, та залучено до співпраці ряд проектів міжнародної технічної допомоги, зокрема, в рамках програм підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), USAID, тощо.

Подальші заплановані дії

• Забезпечення максимального зменшення використання “сірих” схем при митному оформленні товарів, шляхом:

-    запровадження ризик-орієнтованого підходу при роботі з суб’єктами ЗЕД;

-    запровадження системи оцінювання ефективності митного аудиту як форми митного контролю на підставі фактично виявлених порушень, сплачених податків до державного бюджету, результатів розгляду судових справ та їх подальших перспектив;

-    запровадження системи недопущення митних правопорушень шляхом повної електронізації процесів і повного відеонагляду та використання сканерів/засобів безконтактного моніторингу як за проходженням на митниці, так і подальшого слідування товарів;

-    розроблення політики, систем, процедур та правових інструментів для ефективного управління ризиками, що дасть змогу забезпечити баланс між сприянням торгівлі та функціями безпеки;

-    модернізація системи контролю за визначенням митної вартості та організація центру цінової інформації з метою створення інтегрованої довідкової цінової бази даних;

-    імплементація законодавства щодо впровадження програми авторизованих економічних операторів (АЕО) та процедури спільного транзиту ЄС/ЄАВТ;

-    взаємне визнання програм авторизованих економічних операторів;

-    приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

• Посилення боротьби з митними зловживаннями з боку держави шляхом:

-    створення системи сприяння захисту прав інтелектуальної власності, що не перешкоджає законній торгівлі та забезпечує протидію потраплянню на територію України контрафактних товарів;

-    підписання нових угод та активізація обміну інформацією за діючими угодами із суміжними країнами та найбільшими торговельними партнерами України щодо обміну попередньою митною інформацією про товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України;

-    ратифікації необхідних міжнародних конвенцій і угод з метою забезпечення міжвідомчого співробітництва та обміну інформацією в країні та на міжнародному рівні, включаючи взаємну адміністративну підтримку;

-    співпраці на керівному та операційному рівні між митними адміністраціями суміжних країн для сприяння транскордонному двосторонньому митному співробітництву;

-    підвищення інституційної спроможності у сфері правоохоронної діяльності митниці.

• Налагодження ефективної взаємодії митних органів з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності шляхом:

-    розвитку та розширення функціональних можливостей сервісу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”;

-    створення зручних для користування бізнесом онлайн-сервісів для перегляду реєстру попередніх рішень про класифікацію товару, знеособленої інформації про класифікацію товару з оформлених митних декларацій тощо;

-    запровадження ефективного механізму розгляду скарг бізнесу в адміністративному порядку, збільшення кількості скарг суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які вирішуються в досудовому порядку;

-    підготовки комунікаційних стратегій, які передбачають послідовне висвітлення процесу реформування та забезпечуватимуть єдину політику комунікацій Держмитслужби та її територіальних органів;

-    мінімізації впливу людського фактора та автоматизації процесів під час виконання стандартизованих оперативних завдань, концентрації ресурсів на інтелектуальних методах контролю і запобіганні порушенням у сфері митного законодавства.