Здійснено підготовку до старту наступного етапу трансформації системи охорони здоров’я через визначення механізму та тарифів для оплати наданих пацієнтам медичних послуг за програмою медичних гарантій у 2020 році:

    –    з 1 квітня 2020 року Програма медичних гарантій включатиме первинну, амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну, екстрену, паліативну медичні допомоги, медичну реабілітацію та програму реімбурсації лікарських засобів (“Доступні ліки”). Для реалізації програми медичних гарантій прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1124 “Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій у 2020 році”, яка визначає перелік медичних послуг та види медичної допомоги щодо яких заклади охорони здоров’я зможуть укладати договори із Національною службою здоров’я України.

Довідково: стани і захворювання, смертність від яких найбільше впливає на тривалість і якість життя людей в Україні, виділяються як пріоритетні, зокрема, лікування гострого інфаркту міокарда; лікування гострого мозкового інсульту; допомога при пологах; неонатальна допомога; ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Тобто питання надання медичної допомоги при цих станах вимагає особливої уваги з боку держави з метою зниження рівня захворюваності та смертності українців від цих видів захворювань.

Лікарня або поліклініка, яка хоче надавати пріоритетні послуги, і заключити договір з Національною службою здоров’я України, має відповідати переліку вимог для таких послуг. Серед яких: автономізація закладу-надавача; наявність діючої ліцензії на провадження діяльності з медичної практики; комп’ютеризація та інформатизація закладу; наявність необхідного обладнання, ліків та лікарів, які зможуть надати пацієнту якісну та кваліфіковану допомогу.

    –    прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1119 “Деякі питання реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій на 2020 рік”.

Продовжено реалізацію Урядової програми “Доступні ліки”:

    –    забезпечено ефективну роботу програми реімбурсації “Доступні ліки”, яка направлена на системне лікування трьох пріоритетних нозологій, на які найчастіше хворіють українці, це діабет II типу, астма, та відповідно серцево-судинні захворювання. На кінець 2019 року кількість препаратів у реєстрі лікарських засобів, які підлягають реімбурсації збільшено майже вдвічі порівняно з початком дії програми реімбурсації (2017 рік), і налічувала вже 254 торгові назви, 78 з яких повністю безоплатні для пацієнтів. Лікарські засоби в рамках програми пацієнти отримували в 7840  аптечних закладах по всій Україні (на кінець 2019 року);

    –    в період з вересня по грудень 2019 року по програмі “Доступні ліки” було виписано загалом 5,2 млн. рецептів (в розрізі нозологій: бронхіальна астма – 162 499 рецептів, серцево-судинні захворювання – 4 192 556 рецептів, цукровий діабет – 851 677 рецептів), за якими державою було відшкодовано аптечним закладам коштів на суму 323,9 млн. гривень. У 2019 році на програму загалом було виділено 1 млрд. гривень. В загальному за 2019 рік було відшкодовано аптечним закладам за відпущені ліки в рамках програми коштів на суму близько 887,1 млн. гривень;

    –    для подальшої реалізації політики удосконалення програми реімбурсації ліків, 27 листопада 2019 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1069 “Про внесення змін до Порядку визначення розміру реімбурсації лікарських засобів”, якою були внесені зміни для оптимізації роботи програми. За рахунок даних змін, аптечні заклади матимуть в наявності повний асортимент лікарських засобів, які відпускаються в рамках програми для пацієнтів. Даними змінами передбачено, що виробники ліків, для участі в програмі подаватимуть зобов’язання забезпечити безперебійну наявність лікарського засобу на території України протягом дії реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації;

    –    фінансування програми реімбурсації “Доступні ліки” передбачає 2,1  млрд.  грн., що надасть можливість у 2020 році розширити програму новими лікарськими засобами для збереження здоров’я українців.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 23 затверджено перелік опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року.

Затверджено номенклатури (перелік) лікарських засобів (наказ МОЗ від 28 грудня 2019 р. № 2711) – основоположний процес в закупівлях, що дозволить отримати життєво необхідні ліки раніше.

Вперше на закупівлю ліків та медвиробів на централізованому рівні додатково виділено 3,2 млрд. гривень. Таким чином, загальний бюджет на закупівлі лікарських засобів та медичних виробів у 2020 році складатиме близько 9,7 млрд. грн., що є рекордною сумою на закупівлю ліків для громадян України. Очікується, що цих коштів разом зі зниженням цін на ряд препаратів вистачить на забезпечення практично повної потреби за усіма 38 напрямами.

Довідково: МОЗ проводить розширення переліку закупівель лише тоді, коли забезпечить ліками всіх пацієнтів за вже існуючими напрямами. Такий підхід забезпечує рівний та гарантований доступ до медичної допомоги та не дозволяє зменшувати доступ до лікування для тих пацієнтів, що вже отримують лікування. 

Вперше при формуванні переліку закупівель на 2020 рік використовувались методи оцінки медичних технологій (ОМТ або НТА – health technology assessment) із залученням фахівців Департаменту оцінки медичних технології Державного експертного центру МОЗ. Оцінка медичних технологій проводиться для комплексної оцінки показників клінічної ефективності, економічної доцільності та організаційних проблем застосування лікарських засобів, медичних виробів та інших медичних технологій. Такий підхід дозволяє приймати ефективні стратегічні рішення у сфері охорони здоров’я, зокрема визначати, які лікарські засоби доцільно фінансувати та закуповувати державою за кошти платників податків.

З 2020 року оцінка медичних технологій стане обов’язковою при плануванні державних закупівель та формуванні номенклатури закупівель. Даний підхід дозволяє раціонально використовувати бюджетні кошти, досягти економії коштів і збільшити забезпеченість ліками пацієнтів України. МОЗ і надалі буде приймати управлінські рішення на основі найкращих доступних даних з метою ефективного використання коштів платників податків.

Основні зміни в переліку лікарських засобів та медичних виробів, які будуть закуповуватись за кошти 2020 року:

    –    пацієнти, хворі на туберкульоз, отримають новий протитуберкульозний препарат. Претоманід – це третій новий протитуберкульозний препарат, схвалений за більш ніж 40 років Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів, США (FDA), а також перший, який був розроблений некомерційною організацією, а саме TB Alliance. Застосування нового препарату дозволить не тільки збільшити кількість пацієнтів, які одужають, але й суттєво зекономити кошти державного бюджету, так як вартість застосування комбінації лікарських засобів “претоманід-бедаквілін-лінезолід” протягом 26 тижнів складатиме приблизно 50 тис. грн., тоді як курс лікування менш ефективними комбінаціями по 6–8 препаратів коштує 120 тис. грн. та триває до двох років. Таким чином очікується, що вдасться пролікувати близько 2 600 пацієнтів, а економія для такої кількості пацієнтів складатиме близько 200 млн. гривень. Ці кошти будуть направленні на збільшення охоплення лікуванням інших пацієнтів. Україна стає першою країною в Східній Європі та Центральній Азії, що буде закуповувати вказаний препарат;

    –    пацієнти, хворі на рак, отримають доступ до сучасного лікування:

-    для пацієнтів з раком нирки буде закуплений препарат сунітініб або пазопаніб в залежності від того, хто з виробників надасть найкращу цінову пропозицію. Це два інноваційних препарати, які мають схожі показники ефективності та безпеки при лікуванні раку нирки;

-    для пацієнтів з раком легень буде закуплений лікарський засіб пеметрексед. Рак легень є одним з лідерів за захворюваністю, поширеністю, смертністю, а також показником DALY, який розраховується за кількістю років якісного (здорового) життя, втрачених внаслідок настання непрацездатності або передчасної смерті в результаті захворювання. Пеметрексед – це генеричний препарат, зареєстрований в Україні та світі, його виробляють багато виробників, а отже буде можливо отримати кращу ціну і забезпечити велику кількість пацієнтів доступом до лікування;

-    для пацієнтів з онкогематологічними захворюваннями, зокрема, з мієлодиспластичним синдром буде забезпечено доступ до лікарського засобу азацитидин; 

    –    пацієнти з ВІЛ/СНІД отримають доступ до комбінованого препарату тенофовір алафенамід/емтрицитабін/долутегравір. Тенофовір алафенамід / емтрицитабін / долутегравір (TAF/FTC/DTG) дозволений до використання в Європейському Союзі на основі досліджень, що показують подібну ефективність, але менше побічних реакцій у порівнянні з Тенофовіром дизопроксил фумаратом (TDF). Режими лікування на основі TAF є настільки ж ефективними, як і лікування на основі TDF при лікування першої лінії, а також при зміні схеми лікування, але мають кращий профіль безпеки (менше побічних ефектів). Вартість місячного курсу TAF/FTC/DTG у країнах з низьким та середнім рівнем доходу є нижчою за аналогічні схеми. Таким чином пацієнти, які живуть з ВІЛ-інфекцією в Україні, матимуть можливість приймати більш безпечний препарат з фіксованою дозою і без збільшення витрат на лікування;

    –    для розвитку системи донорства крові вперше будуть закуплені витратні матеріали для лабораторного обладнання Alinity s. Зазначене обладнання має вищу точність, водночас вартість обстеження однієї донації не буде перевищувати вартість такого обстеження обладнанням Architect i2000sr, що використовується на даний час;

    –    діти молодшого віку із пересадженими органами отримають доступ до рідкісних форм імуносупресивних препаратів. Продовжуючи курс на розвиток системи трансплантації, до переліку закупівель були включені рідкісні форми імуносупресії для дітей до 5 років, а саме: такролімус, циклоспорин, мофетил мікофенолат. Це дозволить спростити використання імуносупресії у дітей, а також отримати кращий клінічний результати для цих пацієнтів;

    –    пацієнти отримають доступ до безцементних ендопротезів. До переліку закупівель на додачу до цементних ендопротезів будуть повернуті безцементні, так як існують пацієнти, для яких необхідно застосовувати саме їх. Наприклад, для молодих пацієнтів рекомендується саме безцементні ендопротези, так як вони більш універсальні, мають кращі клінічні показники в післяопераційній реабілітації та більший термін використання. Водночас у пацієнтів літнього віку та зі слабким кістковим запасом для отримання кращої стабільності та зменшення ризику перипротезного перелому стегнової кістки рекомендується цементний ендопротез.

З метою забезпечення інтеграції української медичної науки у міжнародний дослідницький простір вперше затверджено вимоги до учасників конкурсу та критерії оцінки заявок на фінансування наукових досліджень і розробок за кошти державного бюджету, результати яких забезпечуватимуть інтеграцію української медичної науки у міжнародний дослідницький простір (публікація наукових статей у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах даних, патенти на винаходи, залучені кошти на наукові дослідження (державно-приватне партнерство та міжнародні гранти) (наказ МОЗ від 13 грудня 2019 р. №  2453). Вперше було затверджено положення про комісію з питань науково-дослідних робіт, де встановлюються правила чесної та прозорої роботи комісії з питань науково-дослідних робіт та деперсоніфікація даних учасників конкурсу (наказ МОЗ від 25 жовтня 2019 р. № 2157).

Продовжено запровадження електронних медичних карток у тестовому режимі  – з вересня 2019 року більше 50 закладів первинної ланки та їх лікарі приєднались до тестування електронних медичних записів за класифікацією ІСРС- 2. Тобто, лікарі отримали можливість записати результати огляду та візиту пацієнта в електронну систему охорони здоров’я (далі – eHealth).

Довідково: лікар отримав можливість зафіксувати симптоми, діагноз і потреби у подальших діях, використовуючи просту автоматизовану класифікацію, а не вводячи цю інформацію вручну.

Це одночасно дозволяє скоротити час на заповнення документів і покращити якість їх наповнення. Якщо сімейний лікар пішов у відпустку або на лікарняний, завдяки електронним медичним записам інший лікар зможе приймати його пацієнтів, дотримуючись попередніх призначень та курсу лікування, – адже все зрозуміло зафіксовано в електронному виді. Запуск електронних медичних записів в тестовому режимі та подальша реєстрація в eHealth закладів і співробітників спеціалізованих закладів – це перші кроки до впровадження єдиної електронної медичної картки на всі заклади в Україні, що вже відбудеться в 2020 році. Повноцінна її робота також стає можливою завдяки затвердженим на національному рівні класифікаторам хвороб та інтервенцій. Пацієнт отримає доступ до своєї медичної історії та не залежатиме від паперової картки. Електронна медична картка дозволить завжди мати під рукою інформацію про алергії, вакцинацію, перебіг хронічних захворювань, хірургічні втручання та інше. Простий та швидкий доступ до такої інформації може врятувати життя і допоможе уникнути медичних помилок.

Електронна система охорони здоров’я отримала атестат відповідності державним вимогам комплексної системи захисту інформації. Норми комплексної системи захисту інформації – лише частина політики безпеки eHealth. Архітектура системи пройшла міжнародну експертизу і побудована таким чином, щоб виключити варіант найменшої маніпуляції. eHealth – одна з небагатьох систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів, відокремлене зберігання медичних та персональних даних, алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші.

Довідково: на даний час, в електронній системі охорони здоров’я відбувається:

-    реєстрація закладів охорони здоров’я;

-    реєстрація облікових записів лікарів, головних лікарів (різні користувачі мають різні права в системі – внесення, перегляд інформації, внесення змін та доповнень до неї);

-    виписка електронного рецепту за програмою “Доступні ліки”;

-    створення, внесення, перегляд та обмін деклараціями про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, рецептами, направленнями, медичними записами, іншою інформацією та документами;

-    збереження, автоматичне резервування і відновлення даних;

-    підпис кваліфікованим електронним підписом всіх документів, що вносяться до Центральної бази даних медичними працівниками.

Подальші заплановані дії

• Формування доступної та спроможної мережі для надання якісних медичних послуг.
• Повноцінний запуск програми медичних гарантій.
• Забезпечення надання медичних послуг та здійснення фармацевтичної діяльності кваліфікованими фахівцями, які навчаються протягом всієї професійної кар’єри.
• Забезпечення доступності, раціонального призначення та застосування безпечних, ефективних та якісних лікарських засобів і медичних виробів лікарями, провізорами та пацієнтами, зокрема шляхом:

-    встановлення бар’єрів для потрапляння в обіг фальсифікованих лікарських засобів;

-    розширення доступу пацієнтів, що користуються програмою “Доступні ліки”, до нових лікарських засобів, за рахунок розширення програми новими нозологіями з відповідним збільшенням державного фінансування;

-    розширення переліку лікарських засобів, за якими виписується електронний рецепт;

-    збільшення забезпечення госпіталізованих пацієнтів безоплатними ліками та медичними виробами, що закуплені коштом державного бюджету;

-    створення системи моніторингу оцінки якості надання фармацевтичних послуг, шляхом створення Агенції з фармацевтичних питань;

-    забезпечення створення єдиного електронного простору реєстрації лікарських засобів, шляхом запровадження електронного досьє (CTD);

-    оптимізації мережі аптечних закладів для забезпечення належного доступу населення до необхідних ліків у сільській місцевості через взаємодію функціонування аптечних закладів з центрами первинної медико-санітарної допомоги, що розташовані у сільській місцевості;

-    запровадження централізованих закупівель за державний бюджет лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, доповнення зазначеного переліку препаратами включеними до номенклатури лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються за напрямами використання бюджетних коштів;

-    забезпечення раціонального призначення протимікробних засобів (антибіотиків) та системи моніторингу за їх раціональним призначенням.

• Розроблення концепції розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року.
• Створення умов для надання кращих медичних послуг за рахунок безперервних, якісних даних, сучасних технологій і знань, та зручних цифрових сервісів, які відповідають потребам пацієнтів, надавачів послуг та управлінців:

-    забезпечення сталого розвитку електронної системи охорони здоров’я та електронних сервісів;

-    запровадження електронних медичних карток пацієнтів в рамках реалізації програми медичних гарантій та поза нею;

-    розширення електронного рецепту на всі препарати, що відпускаються за рецептом;

-    запровадження функціоналу медичних висновків, як альтернативи паперовим довідкам, та обміну ними між державними інформаційними системами з метою оптимізації процесу отримання адміністративних та інших послуг.