Прийнято низку актів, спрямованих на боротьбу з інфекційними та неінфекційними захворюваннями:

    –    Стратегію забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “єдине здоров’я” на період до 2025 року та план заходів щодо її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. №  1416). Заходи, передбачені Стратегією, мають підвищити рівень біологічної безпеки та біологічного захисту в Україні. Пріоритетом стане узгодження українського законодавства з нормами міжнародного права у сфері біобезпеки та біозахисту.

    –    Стратегію розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти проведенням імунопрофілактики, на період до 2022  року та план заходів щодо її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. №  1402).

Довідково: важливим компонентом Стратегії є реалізація комунікаційної програми, зокрема:

-  проведення інформаційної кампанії серед медичних працівників та населення щодо вакцинації дорослих та дітей за Календарем профілактичних щеплень;

-  інформаційні заходи, спрямовані на підвищення вакцинації серед малюків. Адже щеплення дозволяють попередити близько 17 % випадків дитячих смертей у віці до 5 років. Це забезпечує захист не лише від таких захворювань як дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, а й ускладнень від цих захворювань, наприклад пневмонії, яка є причиною більшості випадків смертності серед дітей раннього віку у світі;

-  оприлюднення доступної та правдивої інформації для медичних працівників та населення щодо вакцин, імунологічних біологічних препаратів, що застосовуються при вакцинації.

Також в Стратегію додані заходи для посилення ефективності системи нагляду за інфекційними захворюваннями. Це сприятиме збільшенню показників охоплення щепленнями – українці стануть більш захищені від небезпечних інфекційних хвороб.

Щорічно завдяки імунізації можна попередити від 2 до 3 млн. смертей у всьому світі. Саме тому маємо підвищити рівень вакцинації до 95 %, щоби елімінувати спалахи вакцинокерованих інфекцій в Україні.

    –    Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27  листопада 2019 р. № 1415), головною метою якої є подолання епідемій ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та вірусних гепатитів В та С. Реалізація заходів сприятиме покращенню якості та тривалості життя, зменшенню захворюваності, інвалідизації та смертності від цих хвороб.

    –    Державну стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1414), яка встановлює рамку структурної реформи протитуберкульозних закладів, які зможуть брати участь у програмі медичних гарантій, а також передбачає заходи з удосконалення системи організації та надання протитуберкульозної допомоги в нових умовах реформованої медичної сфери.

Довідково: в Україні за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку своєчасно не виявляють близько 23 % випадків туберкульозу. Це одна із причин подальшого поширення хвороби серед населення. Тому Стратегією передбачено врегулювання та розроблення систем моніторингу хвороби і надання вчасної якісної допомоги тим верствам населення, які в силу обставин не підписали декларацію з лікарем.

    –    План заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових і нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020–2024 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1417), спрямований на підвищення рівня радіаційного захисту населення України до світових та європейських стандартів, розроблено на виконання Національного плану боротьби з неінфекційними захворюваннями. Одним із важливих аспектів Плану є створення інформаційного забезпечення населення: підвищення ефективності інформування громадян щодо радіаційних ризиків; інформування про розташування радіаційно-небезпечних територій; інформаційні кампанії щодо впливу радіації на здоров’я.

Проведено роботу щодо закупівлі вакцини проти кору, краснухи та паротиту – близько 1,2 млн. доз вакцин ЮНІСЕФ поставить в Україну у 2020 році за графіками, узгодженими МОЗ, що дозволить вакцинувати всіх, хто потребує вакцинації, та тих хто, не був вакцинований у попередні роки.

Лабораторію ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України” забезпечено сучасними діагностичними препаратами для досліджень зразків від хворих на гарячки Західного Нілу, денге, Чікунгунья, Зіка, Ебола, Крим-Конго геморагічної гарячки, а також кліщового енцефаліту і геморагічної гарячки з нирковим синдромом.

В рамках співпраці з міжнародними агенціями створено регіональний та централізований запаси сироватки проти дифтерії.

Вперше за програмою “Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями” у бюджет 2020 року включено 37,6 млн. грн. на профілактику неінфекційних захворювань (НІЗ). 83 % українців хронічно хворіють і помирають саме від неінфекційних хвороб: патологій серцево-судинної системи, цукрового діабету, онкології, хронічних обструктивних захворювань легень, розладів психічного здоров’я.

Завдяки ефективній та результативній співпраці за програмами Глобального фонду у попередні роки отримано підтвердження можливості нового фінансування програм протидії ВІЛ-інфекції та туберкульозу від Глобального Фонду в розмірі 135  млн. доларів США на 2021–2023 роки.

Затверджено норми (показники безпечності) максимальних рівнів залишків ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження (наказ МОЗ від 23 грудня 2019 р. № 2646, зареєстрований в Мін’юсті 14 січня 2020 р. за №  42/34325). Тепер залишки антибіотиків (і не тільки) в м’ясі тварин будуть контролюватись за актуальними діючими речовинами, таким ж як і в країнах ЄС. Це дозволить знизити захворюваність серед населення, пов’язану з поширенням мікроорганізмів, стійких до протимікробних препаратів.

Подальші заплановані дії

• Формування здорових моделей поведінки та захист населення від факторів ризику шляхом проведення національних та регіональних інформаційних кампаній.
• Подання до Верховної Ради України законопроекту щодо обмеження вмісту трансжирних кислот у харчових продуктах.
• Подальша адаптація нормативно-правових актів у сфері громадського здоров’я та фітосанітарних заходів до законодавства ЄС у відповідності до Директив ЄС.
• Зменшення економічних витрат і збереження здоров’я шляхом попередження  / раннього виявлення інфекційних хвороб.
• Забезпечення пунктів щеплень вакцинами на 100 %.
• Впровадження програми вакцинації всіх медичних працівників від грипу.
• Проведення комунікаційних кампаній, спрямованих на відновлення довіри до імунопрофілактики.
• Трансформація національної системи крові: підвищення безпеки та якості крові та її компонентів.
• Розбудова регіональних центрів громадського здоров’я, які будуть опікуватись програмами імунопрофілактики та вчасно реагувати на спалахи інфекційних хвороб.
• Створення спроможної системи громадського здоров’я та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.