Впроваджено нові антирейдерські механізми:

    –    встановлено ряд дієвих запобіжників, спрямованих на боротьбу з рейдерством в державних реєстрах. Це стало можливим внаслідок прийняття Верховною Радою України Закону України від 3 жовтня 2019 р. № 159-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності”, розробленого за участю Мін’юсту. Завдяки цьому вдалося досягти наступних результатів:

-    анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань реєстраторам, які згідно статистики здійснювали переважну більшість незаконних реєстраційних дій;

-    підвищено відповідальність за порушення у сфері державної реєстрації;

-    запроваджено обов’язкове використання бланків нотаріальних документів, які подаються для проведення державної реєстрації;

-     встановлено обов’язок реєстратора при вчиненні реєстраційних дій у відповідних реєстрах перевіряти дійсність нотаріально посвідченої довіреності за допомогою Єдиного реєстру довіреностей, а також перевіряти цивільну правоздатність та дієздатність фізичної особи – громадянина України за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

-    запроваджено новий порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, яким встановлено диференціацію санкцій в залежності від наслідків порушення, допущених у сфері державної реєстрації. Таким чином змінено підхід до здійснення контролю у сфері державної реєстрації, який полягає не у боротьбі з наслідками, а у вжитті заходів превентивної дії;

    –    державним реєстраторам, які здійснювали незаконні реєстраційні дії, наслідком чого мало місце незаконне заволодіння майна і бізнесу, було анульовано доступ до державних реєстрів безстроково;

    –    запроваджено механізм доступу державного реєстратора до державних реєстрів шляхом багатофакторної аутентифікації (захист від несанкціонованого втручання). Реєстраторів зобов’язано не лише використовувати електронний підпис, а й підтверджувати операцію шляхом отримання особистого паролю під час проведення державної реєстрації (пароль отримується для кожної реєстраційної дії окремо);

    –    створено Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції;

    –    створено Офіс протидії рейдерству, який забезпечує оперативний розгляд скарг на дії державних реєстраторів, працює над узагальненням проблем в сфері державної реєстрації та формує пропозиції змін до законодавства і удосконалення програмного забезпечення державних реєстрів. В Офісі працює гаряча телефонна лінія та система оперативного зворотнього зв’язку електронними засобами. На дзвінки та повідомлення відповідають фахові юристи, які надають професійні консультації щодо захисту прав в сфері державної реєстрації;

    –    запроваджено низку антирейдерських заходів та встановлено дієві запобіжники щодо захисту майнових прав власників. Це стало можливим завдяки розробленому за участю Мін’юсту та прийнятого Верховною Радою України Закону України від 5 грудня 2019 р. № 340-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”, яким:

-     визначено, що власник земельної ділянки в односторонньому порядку може вимагати нотаріального засвідчення договору оренди, а також скасувати таку вимогу. Така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна;

-    надано державним кадастровим реєстраторам безпосередній доступ до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав – доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі;

-    зобов’язано державних реєстраторів прав при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки;

-    зобов’язано державних реєстраторів прав не лише перевіряти відомості з відповідного державного реєстру прав, але й відомості державного земельного кадастру, і навпаки – реєстратори державного земельного кадастру перевірятимуть відомості державного реєстру прав. Така взаємодія відбуватиметься в онлайн-режимі;

-    передбачено, що продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах здійснюється автоматично, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності;

-    встановлено, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;

    –    удосконалено порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1150), зокрема:

-    спрощено процедуру подання скарги для юридичних та фізичних осіб – надано можливість подання скарги в електронній формі з накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису;

-    запроваджено механізм невідкладного розгляду скарги (протягом 24 годин) без розгляду її колегіально, у разі встановлення наявних очевидних порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації;

    –    підвищено кваліфікаційні вимоги до державних реєстраторів, запроваджено механізм проведення спеціальної перевірки діяльності державних реєстраторів в реєстрах з метою посилення контролю за наданням ідентифікаторів доступу до державних реєстрів.

Дані заходи значно зменшили кількість шахрайських дій з юридично значущими даними та знизили кількість рейдерських атак в державних реєстрах. Зокрема, це простежується в кількості оскаржуваних реєстраційних дій, яка зменшилася з жовтня по грудень 2019 року більш ніж в три рази (дані наведено на графіку).

Проведено аудит державних реєстрів:

    –    за підтримки проекту ЄС “Pravo-JUSTICE” проведено аудит державних реєстрів. Визначені напрями забезпечення інтероперабельності реєстрів та підвищення рівня безпеки даних, подальшого оновлення реєстрів та запровадження автоматизованої взаємодії між ними;

    –    за результатами аудиту реєстрів рекомендовано запровадити єдиний ідентифікатор фізичної особи. У майбутньому це дозволить не вимагати від громадян надавати одну й ту саму інформацію та довідки з різних державних служб.

Спрощено доступ користувачів до архівних документів

Державною архівною службою разом з Міністерством юстиції в рамках формування та реалізації державної політики у сфері архівної справи розроблено та затверджено наказ Мін’юсту від 3 грудня 2019 р. № 3862/5 “Про внесення змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам”, яким спрощено доступ користувачів до архівних документів, зокрема:

    –    скасовано необґрунтовану норму про можливість повторної видачі оригіналів документів не раніше ніж через 3 місяці після повернення їх до архівосховища;

    –    внесено зміни пов’язані з видами технічних засобів, за допомогою яких користувачі можуть копіювати документи. У попередній версії наказу був вичерпний перелік засобів – телефони, фотоапарати, планшетні комп’ютери. При цьому не згадувалися, наприклад, сканери. Відповідне обмеження відтепер скасовано;

    –    відвідувачам архівних установ скасовано заборону копіювати власними технічними засобами великоформатних документів (більше А4), справ з товщиною корінця більше 4 см, стародруків та інших тендітних документів. Тепер все це дозволено копіювати власними засобами, за умови дотримання інших правил копіювання архівних документів;

    –    скасовано заборону копіювання інформації, яка містилася в автоматизованих інформаційно-пошукових системах, базах даних архіву, облікових та довідкових документах архіву.

Забезпечено реалізацію міжнародного проекту з оцифровування документів про історію Української революції 1917–1921 років

Однією з важливих складових, що визначається серед пріоритетних завдань в роботі архівної служби, є оцифровування інформаційно насиченого та тематично різноманітного джерельного комплексу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України “Українська революція: архівні хроніки”. 10  грудня 2019 р. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України уклав договір з ПП  “Архівні Інформаційні Системи”, предметом якого є оцифровування документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України з історії Західноукраїнської Народної Республіки – усього 9  фондів, 812 справ. Станом на 10 січня 2020 р. уже оцифровано 28 500 аркушів 199  справ 8 фондів.

 Подальші заплановані дії

У напрямі протидії рейдерству:

• запровадження можливості вносити учасниками юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань застереження про здійснення реєстраційних дій виключно в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису;
• запровадження можливості власникам встановлювати запобіжник на здійснення правочинів з їх майном у вигляді вимог щодо обов’язкового нотаріального посвідчення;
• запровадження можливості самостійного проведення окремих реєстраційних дій без звернення до державного реєстратора – особа матиме право самостійно, без участі державного реєстратора вносити записи до відповідних реєстрів з використанням власного електронного кабінету та кваліфікованого електронного підпису (зокрема, йдеться про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, припинення підприємницької діяльності фізичної особи, проведення деяких реєстраційних дій, пов’язаних зі зміною відомостей про юридичну особу, тощо);
• удосконалення програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з метою диференціації інформації про засновника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи;
• запровадження швидкого та ефективного розгляду скарг Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

У сфері державної реєстрації:

• надання нотаріусам повноваження щодо здійснення реєстрації укладення та розірвання шлюбу (за відсутності дітей та майнових спорів);
• надання можливості матері, яка не перебуває в шлюбі, не вказувати запис в Свідоцтві про народження дитини вигадане ім’я батька у випадку відсутності особи, що визнає батьківство;
• впровадження можливості подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця проживання заявника, у тому числі в електронній формі;
• впровадження законодавчого врегулювання проведення державної реєстрації шлюбу у будь-який визначений нареченими день;
• запуск процедури анулювання реєстрації партій діяльність яких не відповідає законодавству;
• забезпечення повного підключення нотаріусів до Державного земельного кадастру.

Удосконалення нотаріальних дій:

• запровадження електронної системи нотаріату на законодавчому та технічному рівнях;
• запровадження можливості нотаріального засвідчення змісту веб-сторінок та паперових копій електронних документів;
• спрощення процедури здійснення апостилів шляхом електронної взаємодії між нотаріусами та Мін’юстом.

Покращення бізнес клімату:

• запровадження повноцінного функціонування сервісу онлайн реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю;
• скасування необхідності державної реєстрації громадських об’єднань без статусу юридичної особи;
• запровадження можливості діяльності товариства з обмеженою відповідальністю без статуту;
• спрощення реєстрації представництв іноземних юридичних осіб.

Спрощення доступу користувачів до архівних документів:

• оцифрування архівних документів, що зберігаються в центральних та обласних державних архівах, зокрема підписання Генеральної угоди про співробітництво з “Family Search” (США), а також інших угод;
• підписання у м. Прага (Чехія) Договору про співробітництво між Державною архівною службою України, Інститутом досліджень тоталітарних режимів та Архівом справ держбезпеки Чеської Республіки;
• впровадження комплексного електронного ресурсу “Archium/Архіум” Центрального державного архіву громадських об’єднань України;
• реалізація проектів щодо створення спільних електронних ресурсів;
• розроблення проектів нормативно-правових актів стосовно:

    -    дерегуляції господарської діяльності, у межах якої планується скасування дозвільної системи виготовлення документів страхового фонду документації та перехід на декларативну систему (проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дозвільних процедур у сфері страхового фонду документації”);

    -    децентралізації, у межах якої пропонується передача частини повноважень Укрдержархіву щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства суб’єктами господарювання у сфері страхового фонду документації до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади (проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері страхового фонду документації”).