Конституція України визначає, що головним обов’язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, тому ми забезпечимо надання якісної безкоштовної правової допомоги тим громадянам, які не мають можливості самостійно захистити свої права та інтереси.
Для досягнення цілі ми забезпечимо якісні, доступні та зручні сервіси безоплатної правової допомоги, створимо ефективну систему доступу громадян до правової інформації та впровадимо механізм виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо України, який дозволятиме оперативно усувати відповідні структурні та системні проблеми нашої правової системи.
Це приведе до зменшення кількості випадків, коли через свою необізнаність, людина, яка опинилась у складній життєвій ситуації, обирає помилкову модель поведінки і лише погіршує своє становище.
Закон України «Про безоплатну правову допомогу» передбачає 16 категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. З 1 січня 2020 року право на таку допомогу отримають також викривачі корупції. Так, лише протягом 2019 року (січень-жовтень) Регіональними центрами з надання БПД було надано 73 878,00 доручень адвокатам, для здійснення захисту осіб під час захисту в адміністративних та кримінальних справах. Протягом цього ж часу працівниками місцевих центрів та бюро було надано 304 735,00 тисяч письмових юридичних консультацій та видано 28 683,00 доручення/накази на представництво людей у суді адвокатами/працівниками центрів у цивільних та адміністративних справах. Також до контактного центру системи БПД за три квартали 2019 року надійшло 245 322 звернення для отримання правової допомоги
Згідно з дослідженням «Що українці знають і думають про права людини: оцінка змін (2016 – 2018)»[1] не знає про існування таких можливостей половина опитаних (47%). Близько третини (34,7%) хоча й чули про існування таких послуг, але не знають, яким чином ними можна скористатися. Тільки 18,4% від опитаних знають де і як можна скористатись правом на отримання безоплатної правової допомоги (БПД). Водночас порівняно із 2016 роком удвічі зросла кількість людей, які заявили, що отримували безкоштовну правову допомогу від держави (з 5% до 10%). Водночас, згідно з результатами дослідження «Громадянськість в Україні, Молдові та Білорусі» в основному респонденти згадують про свої права, коли ці права порушуються.
Рівень дотримання прав людини в будь-якій країні є пропорційним громадській активності щодо захисту цих прав, тому дуже важливо, щоб якомога більша частина людей намагалася захищати свої права у правовий спосіб. Як показує дослідження «Що українці знають і думають про права людини: оцінка змін (2016 – 2018)» менше половини українців пробували захищати власні права, зокрема, з тих осіб, які стикалися із ситуаціями порушення своїх прав, 54,9% вказали, що вони ніколи не намагалися ці права захищати. Основною причиною відмови від захисту своїх прав є зневіра в успішності такого захисту: 40% з тих осіб, які вказали, що вони стикалися із ситуаціями порушення власних прав зазначили, що вважають це марною справою; на другому місці – брак коштів (про це заявили 20% опитаних)
[1] репрезентативне опитування дорослого населення України, проведене з 11 по 24 липня 2018 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Центром інформації про права людини. Усього було опитано 1998 респондентів у всіх областях України та в місті Києві, окрім Криму та непідконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей.
Серед громадян, які обізнані про БПД та скористались послугами системи більшість були задоволені отриманими сервісами, але є й частка тих, хто висловлюється про покращення якості обслуговування. Так, згідно з дослідженням «Задоволеність клієнтів взаємодією із системою надання безоплатної правової допомоги»[1] серед відвідувачів центрів з надання БВПД (безоплатної вторинної правової допомоги) 71,7% респондентів були повністю задоволені отриманими сервісами (поставили оцінки 9 та 10 з 10), серед клієнтів, які телефонували до контакт-центру системи БПД за номером 0 800 213 103, рівень обслуговування повністю влаштував 57% респондентів (поставили оцінки 9 та 10 з 10).
Після ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) до кінця 2018 року ЄСПЛ виніс рішення у 1 304 справах, поданих проти України. З них у 1 274 справах (98%) ЄСПЛ виявив порушення Україною норм Конвенції. Станом на кінець 2018 року Комітетом міністрів Ради Європи (далі – КМ РЄ) знято нагляд за виконанням 527 рішень ЄСПЛ. Станом на сьогодні із загальної кількості скарг, поданих до ЄСПЛ, 14,2% займають скарги проти України. Це означає, що Україна займає 2 місце за кількістю поданих скарг серед всіх країн-членів Ради Європи. Згідно з офіційною інформацією ЄСПЛ станом на 30 вересня 2019 року у його провадженні перебуває 8 450 заяв проти України.
У цьому контексті увагу слід звернути на рішення «Бурмич та інші проти України» (заяви № 46852/13 та інші). У цій справі ЄСПЛ об’єднав 12 148 заяв проти України, які стосуються системної проблеми невиконання рішень національних судів. ЄСПЛ встановив, що дана проблема не була вирішена Україною ще з 2010 року, коли набуло статусу остаточного пілотне рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». Всі 12 148 заяв були виключені з реєстру справ ЄСПЛ і передані КМ РЄ, який здійснюватиме подальший нагляд за їх виконанням в контексті вжиття заходів загального характеру.
Грошове відшкодування (справедлива сатисфакція), яке ЄСПЛ присуджує особам, права яких були порушені, призводить до надмірного навантаження на державний бюджет. Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» на виконання рішень ЄСПЛ було передбачено видатки в обсязі 662 384,7 тис. грн. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на виконання рішень ЄСПЛ передбачено видатки в обсязі 301 331,0 тис. грн, а у проєкті Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» - 382 377,4 тис. грн.
Таким чином, існує ризик, що кількість поданих до ЄСПЛ скарг та кількість винесених ЄСПЛ рішень проти України продовжуватиме зростати, що може призвести до збільшення витрат з державного бюджету на виплату присудженої ЄСПЛ грошової компенсації
[1] Опитування клієнтів місцевих центрів з надання БВПД та клієнтів єдиного контакт-центру системи БПД, проведене в серпні 2019 року КМІС методом телефонного інтерв’ю за підтримки Проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти та фінансується Урядом Канади. Усього було успішно проведено 1602 інтерв’ю.
Завдання: 1. Забезпечення осіб, які знаходяться під юрисдикцією України, правовою інформацією про систему надання БПД, інші правові механізми захисту прав та законних інтересів | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
---|---|---|---|
Оновлення та уніфікація рамкових документів, відповідно до яких здійснюється реалізація державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги | 01.01.2020 | 30.11.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Завдання: 2. Підвищення правової обізнаності та залучення громадськості до системи безоплатної правової допомоги | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Провести систематичні дослідження щодо виявлення, моніторингу та оцінки правових потреб та правової обізнаності громадян та громад | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Провести виїзні консультації громадян у населених пунктах | 01.01.2019 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Провести правопросвітницькі заходи, що охоплюють 100 відсотків областей України | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст; органи місцевого самоврядування (за згодами) |
Розбудова мережі волонтерів системи надання безоплатної правової допомоги | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Завдання: 1. Підвищення доступності послуг безоплатної правової допомоги | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Запровадження ефективного отримання правової інформації/консультування/направлення до відповідного суб’єкта надання безоплатної правової допомоги осіб шляхом телефонного дзвінка на єдиний номер системи безоплатної правової допомоги | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Забезпечити затриманим особам права на безоплатну правову допомогу шляхом отримання правової інформації / консультації за допомогою телефонного дзвінка на єдиний номер системи надання безоплатної правової допомоги | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст; МВС; Генеральна прокуратура України (за згодою) |
Розробити концепцію механізму співфінансування незалежних провайдерів правової допомоги у громадах. Запровадження ефективного механізму перенаправлення клієнтів між мережею безоплатної правової допомоги та незалежними провайдерами | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст; органи місцевого самоврядування (за згодами) |
Запровадити пілотування моделі незалежного провайдера правової допомоги | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст; органи місцевого самоврядування (за згодами) |
Розвиток територіальної організації структури системи надання безоплатної правової допомоги з урахуванням об’єднання територіальних громад та їх потреби в отриманні послуг безоплатної правової допомоги | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Завдання: 2. Підвищення якості послуг безоплатної правової допомоги | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розвиток системи та впровадження інноваційних підходів до професійного навчання та вдосконалення практичних навичок персоналу та адвокатів системи надання безоплатної правової допомоги, правничої спільноти та інших зацікавлених сторін | 01.01.2019 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Здійснення ефективної комунікації, виявлення та обмін кращими практиками та знаннями з адвокатами та партнерами системи безоплатної правової допомоги | 01.01.2019 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Партнерство та участь у діяльності «Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя» | 01.01.2019 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Упроваджено механізм оцінювання якості наданої безоплатної правової допомоги з використанням інструменту рецензування ("peer review") | 01.01.2019 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Створити та забезпечити функціонування Наглядової Ради Координаційного центру з надання правової допомоги | 01.01.2019 | 30.11.2020 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Завдання: 3. Запровадити інноваційні підходи в функціонуванні системи безоплатної правової допомоги | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Запровадити обмін інформацією між КІАС (комплексна інформаційно-аналітична система забезпечення надання безоплатної правової допомоги) та державними реєстрами, у тому числі Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, що дозволить пришвидшити процедуру підтвердження належності особи до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу | 01.01.2020 | 31.12.2022 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст; Мінфін; ДПС; Пенсійний фонд України; Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування |
Запровадити інтеграцію КІАС з інформаційними системами органів МВС, Прокуратури, Держприкордонслужби, судової системи – дозволить оперативніше передавати повідомлення про затримання осіб, постанови/ухвали про призначення адвоката суб’єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу та реагувати на них; Державного казначейства – дозволить підвищити оперативність виплат адвокатам за надані послуги | 01.01.2020 | 31.12.2022 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст; МВС; Генеральна прокуратура України (за згодою); Державна прикордонна служба України; Вища рада правосуддя (за згодою); Державна судова адміністрація (за згодою); Казначейство |
Запровадити веб-портал отримувачів та надавачів безоплатної правової допомоги та додатку для смартфонів | 01.01.2019 | 30.11.2022 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Забезпечити розвиток довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Координаційний центр з надання правової допомоги; Мін’юст |
Завдання: 1. Створити на високому державному рівні координаційний орган з питань виконання рішень ЄСПЛ у справах щодо України | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розробити та затвердити необхідну правову базу для функціонування координуючого органу | 01.01.2020 | 31.03.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України; інші заінтересовані органи влади |
Затвердити персональний склад координаційного органу | 01.01.2020 | 31.03.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України; інші заінтересовані органи влади |
Організаційно та технічно забезпечити проведення засідань та функціонування координаційного органу | 01.01.2020 | 31.12.2023 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України; інші заінтересовані органи влади |
Завдання: 2. Розробити та подати до Верховної Ради України проєкти законодавчих актів, спрямованих на вжиття заходів загального характеру з метою виконання рішень ЄСПЛ | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розробка проєктів законодавчих актів | 01.01.2019 | 30.11.2023 | Мін’юст |
Внесення проєктів законодавчих актів до Верховної Ради України | 01.01.2019 | 30.11.2023 | Кабінет Міністрів України |
Завдання: 3. Належне виконання рішень ЄСПЛ та вжиття заходів загального характеру у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» і «Бурмич та інші проти України» | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розробити та затвердити «Національну стратегію щодо реалізації заходів загального характеру на виконання рішень ЄСПЛ у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» і «Бурмич та інші проти України» | 01.01.2020 | 30.06.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України; інші заінтересовані органи влади |
Розробити та затвердити План дій на виконання «Національної стратегії щодо реалізації заходів загального характеру на виконання рішень ЄСПЛ у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» і «Бурмич та інші проти України» | 01.01.2020 | 31.08.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України; інші заінтересовані органи влади |
Завдання: 1. Розробка та затвердження правового підґрунтя для функціонування в Україні системи відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких злочинів | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розробка нормативного підґрунтя функціонування механізму відшкодування державою шкоди потерпілим від насильницьких злочинів | 01.01.2019 | 31.03.2020 | Мін’юст; інші заінтересовані органи влади |
Внесення проєктів законодавчих актів до Верховної Ради України | 01.01.2020 | 31.03.2020 | Кабінет Міністрів України |
Внесення до Верховної Ради України проєкту Закону «Про ратифікацію Європейської конвенції про компенсацію збитків жертвам насильницьких злочинів» | 01.01.2020 | 31.12.2020 | Кабінет Міністрів України |
Завдання: 2. Запуск та забезпечення роботи Фонду відшкодування шкоди завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розробка та затвердження підзаконних актів, необхідних для існування в Україні системи відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких злочинів | 01.01.2021 | 30.11.2022 | Мінсоцполітики; інші заінтересовані органи |
Проведення інформаційних заходів з метою роз’яснення особам, які мають право на відшкодування шкоди від насильницьких кримінальних правопорушень, про можливість отримати таке відшкодування | 01.01.2022 | 31.12.2023 | Мінсоцполітики; Мін’юст; інші заінтересовані органи |
З метою спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:
– схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо надання інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги” (реєстраційний номер 2479 від 21 листопада 2019 р.). Зазначений законопроект розроблено з метою ефективної реалізації права особи на отримання якісної безоплатної вторинної правової допомоги шляхом розроблення механізму спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги для соціально-вразливих категорій громадян в частині отримання центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги на їх запит інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для підтвердження належності особи до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;
– прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1134 “Деякі питання спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги”, якою передбачено спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема малозабезпечених осіб, осіб з інвалідністю. Актом установлено, що строк подання інформації з реєстрів органами, що забезпечують ведення реєстрів, на запити центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги не може перевищувати трьох робочих днів з дня отримання зазначених запитів.
Запроваджено оцінювання якості безоплатної правової допомоги з використанням механізму “peer review”:
– з метою ефективної реалізації прав осіб, у тому числі дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на отримання якісної безоплатної правової допомоги шляхом спрощення механізму організації надання такої допомоги, а також вдосконалення процедури забезпечення якості безоплатної вторинної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування (“peer review”) схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги дітей та осіб з інвалідністю та підвищення якості її надання” (реєстраційний номер 2704 від 28 грудня 2019 р.);
– розпочала роботу Комісія з експертної правничої оцінки надання безоплатної правової допомоги працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та проведено 12 засідань Комісії;
– початковий етап оцінювання, який уже запроваджено, охоплює перевірку якості надання первинної правової допомоги та вторинної правової допомоги юристами системи надання безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах. Під час пілотного оцінювання опрацьовано понад 150 матеріалів надання правової допомоги.
В рамках реалізації пілотного проекту “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину” станом на 14 січня 2020 р. укладено 64 угоди про застосування програми між потерпілими та неповнолітніми, які є учасниками програми, з метою якнайшвидшого виведення дитини із системи кримінального правосуддя. Проект ґрунтується на відновному підході у кримінальному провадженні про вперше вчинений неповнолітнім злочин невеликої або середньої тяжкості, внаслідок якого заподіяно моральну, фізичну чи матеріальну шкоду фізичній особі або матеріальну шкоду юридичній особі, передбачає можливість організації зустрічей між неповнолітнім підозрюваним і потерпілим з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з вжиттям заходів щодо їх ресоціалізації. Медіаторами (посередниками) у цьому процесі виступають адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та успішно пройшли навчання з теми “Базові навички медіації у кримінальному процесі”.
Підвищено доступність послуг безоплатної правової допомоги:
– у 2019 році забезпечено 661 739 випадків надання безоплатної правової допомоги;
– регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечено надання 87 114 випадків безоплатної правової допомоги, з них:
- 4494 випадків захисту осіб, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт;
- 20 623 випадків захисту осіб, затриманих за підозрою у скоєнні злочину;
- 60 464 випадки захисту за призначенням у кримінальних провадженнях;
- 1533 випадків надання допомоги засудженим до позбавлення волі;
– досягнення адвокатів у кримінальних провадженнях:
- 2051 випадок обрання (заміни) більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою;
- 185 виправдувальних вироків або скасування обвинувального вироку та закриття провадження судом апеляційної, касаційної інстанції;
- 185 випадків закриття провадження за відсутності складу злочину, події злочину, у разі невстановлення доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримання;
- 4969 випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням;
- 4004 випадків призначення найменш суворого з передбачених альтернативних покарань або більш м’якого покарання, ніж передбачено законом;
- 7817 випадків призначення мінімального строку (розміру) покарання;
– до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшло 623 977 звернень за безоплатною правовою допомоги, з них:
- 558 160 випадків надання безоплатної первинної правової допомоги;
- 65 817 рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
– за 2019 рік місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги видано 36 552 наказів працівникам, 26 483 – доручень адвокатам щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги;
– у розрізі точок доступу місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги розглянуто 204 979 справ, бюро правової допомоги – 418 998 справ.
Для правопросвітництва та спрощення доступу громадян до інформації щодо можливостей вирішення проблем правового характеру:
– до єдиного контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0-800-213-103 у 2019 році надійшло 328 946 дзвінків. З них щодо отримання юридичних консультацій, правової інформації та роз’яснень – 127 415 дзвінків (39 %);
– за 2019 рік інформація, розміщена на довідково-інформаційній платформі правових консультацій “WikiLegalAid”, переглянута громадянами понад 1 700 000 разів. Станом на 31 грудня 2019 року платформа містила понад 1500 консультацій, що включають посилання на нормативно-правові акти, судову практику та зразки документів правового і процесуального характеру;
– за 2019 рік працівниками системи надання безоплатної правової допомоги проведено 45 414 правопросвітницьких заходів, зокрема на теми:
- права внутрішньо переміщених осіб;
- протидія домашньому насильству;
- захист прав учасників АТО;
- тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси;
- права дитини та їх захист;
- допомога малозабезпеченій сім’ї: порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
– наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 27 грудня 2019 року № 76 затверджено Стратегію з правопросвітництва системи надання безоплатної правової допомоги. Стратегія містить загальні засади здійснення правопросвітницької діяльності та організаційно-методичні рекомендації щодо проведення правопросвітницьких заходів у регіонах;
– запрацював оновлений сайт системи надання безоплатної правової допомоги за адресою: http://legalaid.gov.ua. На сайті є форми зворотного зв’язку, за допомогою яких можна отримати юридичну консультацію загального характеру, повідомити про затримання, написати скаргу, дати інформацію на антикорупційну лінію, зателефонувати до єдиного контакт-центру за номером 0-800-213-103.
З метою професійного розвитку працівників системи надання безоплатної правової допомоги, її партнерських інституцій та правничої спільноти:
– забезпечено повноцінну діяльність мережі п’яти правових клубів PRAVOKATOR у містах Дніпро, Київ, Львів, Одеса та Харків для забезпечення навчання та розвитку правників та зацікавлених сторін, мережування та об’єднання зусиль професійної правничої спільноти та експертного середовища, обміну досвідом, генерування та просування інноваційних ідей у сфері права, налагодження діалогу між владою та громадянським суспільством, сприяння кооперації соціального та лідерського капіталу;
– протягом 2019 року правовими клубами PRAVOKATOR проведено 619 заходів (тренінги, семінари, лекції, круглі столи, робочі зустрічі), в яких взяли участь 13 363 учасники;
– правовими клубами PRAVOKATOR та управлінням розвитку людських та інформаційних ресурсів у сфері надання правової допомоги надано методичну, організаційну та експертну допомогу в розробленні та реалізації 17 проектів, спрямованих на підвищення правової спроможності громад та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги.
Для забезпечення доступу до медіації у сімейних та спадкових спорах з 2019 року система надання безоплатної правової допомоги почала надавати допомогу у забезпеченні вразливим категоріям клієнтів доступу до альтернативного механізму врегулювання сімейних та спадкових спорів – медіації. Зокрема, розроблено спеціальну програму дводенного навчального тренінгу, підготовлено 10 експертів та 20 медіаторів, які на безоплатній основі надають послуги медіації, відкрито 2 кабінети медіації на базі Вінницького та Одеського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За 2019 рік понад 100 клієнтів місцевих центрів отримали доступ до медіації.
З метою забезпечення взаємодії органів державної влади для повного та ефективного виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах щодо України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини”. Станом на 1 січня 2020 р. Урядом України вирішено 71 проблему, констатовану Європейським судом у рішеннях у справах щодо України.
В напрямку укладення та виконання міжнародних договорів України з правових питань підписано 7 міжнародних договорів:
- Договір між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у цивільних і комерційних справах (21 жовтня 2019 року);
- Договір між Україною та Королівством Марокко про передачу засуджених осіб (21 жовтня 2019 року);
- Договір між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у кримінальних справах та екстрадицію (21 жовтня 2019 року);
- Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у цивільних справах (27 листопада 2019 року);
- Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (27 листопада 2019 року);
- Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про передачу засуджених осіб (27 листопада 2019 року);
- Договір між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про видачу правопорушників (27 листопада 2019 року).
Зазначені міжнародні договори створюють важливі гарантії забезпечення прав та свобод громадян України на території Йорданії та Марокко через механізм співробітництва Договірних Сторін у питаннях взаємної правової допомоги у кримінальних справах під час розслідувань та судових проваджень щодо правопорушень, вчинених їх громадянами; а також надання правової допомоги у цивільних і комерційних справах, включаючи взаємне визнання та виконання судових рішень у цивільних справах та вироків у кримінальних справах у частині цивільного позову; закріплюють механізми співробітництва з питань видачі правопорушників, які переховуються від правосуддя, та передачі засуджених осіб для відбування покарання в державі їх громадянства, що сприятиме досягненню цілей правосуддя.
Верховною Радою України 14 січня 2020 р. прийнято Закон України № 452-IX “Про ратифікацію Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про взаємну правову допомогу та правові відносини у цивільних справах”.
Крім того, відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” у Верховній Раді України зареєстровано проекти Законів:
- “Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про видачу правопорушників” (реєстраційний номер 0022 від 26 грудня 2019 р.);
- “Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про передачу засуджених осіб” (реєстраційний номер 0023 від 26 грудня 2019 р.);
- “Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну правову допомогу у кримінальних справах” (реєстраційний номер 0024 від 26 грудня 2019 р.).
Подальші заплановані дії