#

Уряд  УКРАЇНИ ua

Програма діяльності
Кабінету Міністрів УкраЇни

Міністерство енергетики та захисту довкілля України
#
Оржель Олексій
Міністр
Відповідальний
  • Рябчин Олексій Михайлович
    Заступник міністра

Ціль

Ціль

9.1. Менша кількість українців перебуває за межею енергетичної бідності та підвищено енергоефективність економіки

Енергетична бідність є однією з найгостріших проблем України. У січні 2019 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 3,6 млн. домогосподарств, тобто кожне четверте. Заборгованість споживачів за комунальні послуги становить більше 50 млрд. гривень. Більше того, українці відчували несправедливість, оскільки за збільшені тарифи не отримали нової якості послуг та мають лише обмежені можливості вплинути на своє енергоспоживання.

Ми захистимо інтереси споживачів щодо надання їм енергетичних товарів та комунальних послуг належної якості за обґрунтованими цінами. 

Покращення якості буде здійснюватися за рахунок оновлення основних фондів підприємств енергетики та житлово-комунального господарства, зокрема через спрямування коштів інвестиційної складової тарифів на модернізацію енергетичної інфраструктури, стимулювання використання механізму ЕСКО. 

Ми мінімізуємо втрати та запровадимо економічні інструменти для зменшення  втрат у мережах тепло-, водопостачання та водовідведення. Ще одним напрямком діяльності буде забезпечення впровадження ефективних систем централізованого теплопостачання, зокрема з використанням відновлюваних джерел енергії, скидної теплової енергії, когенерації або сукупності таких джерел та технологій.

Енергоефективність та ощадливе використання ресурсів є пріоритетом Уряду, що впливає на добробут українців, забезпечує зростання економіки із зменшенням негативного впливу на довкілля та зміцнює енергетичну безпеки держави. 

Впровадження енергоефективних технологій через інструменти, які надаватиме держава, дасть можливість домогосподарствам знизити комунальні платежі та забезпечити більш комфортні умови проживання, підприємствам – підвищити конкурентоспроможність продукції, а державі – створити робочі місця та зменшити витрати коштів платників податків. Замість закупівлі дорогих енергоресурсів ми спрямуємо бюджетні кошти на модернізацію. Кожна вкладена гривня в енергоефективні заходи – це повернення трьох або більше гривень до економіки України. 

Ми приведемо всі енергетичні товари до однієї еквівалентної величини (Ккал/год), збільшимо вуглецевий податок,  запровадимо оподаткування екологічних екстерналій через спеціальний акциз на такі товари на рівні 1%. Це дасть змогу акумулювати 5–5,5 млрд. гривень, що будуть направлені на зменшення (компенсацію) вартості кредитних ресурсів, які надаватимуть державні та комерційні банки на енергоефективні заходи.

Ми запровадимо облік використання всіх форм енергії та ресурсів. Відкриття даних щодо енергоспоживання бюджетними установами та показники покращення цих даних стануть поштовхом для формування енергоефективної свідомості всіх споживачів енергії та ресурсів.

ЗгорнутиПереглянути більше

ПРОЕКТ Концепції державної політики щодо досягнення цілі 9.1. «Менша кількість українців перебуває за межею енергетичної бідності та підвищено енергоефективність економіки» Програми діяльності Кабінету Міністрів України

1. Проблема політики

1.1. 25% домогосподарств є енергетично бідними, тобто витрачають більше ніж 20% свого сукупного доходу на комунальні послуги . 1.2. За показником енергоємності ВВП при постійному паритеті купівельної спроможності Україна є найменш енергоефективною країною в світі
1.2. Носії проблеми (клієнт; суспільна група, яка страждає від проблеми)
4,6 млн домогосподарств (отримувачі субсидій); 44,4 тис суб’єктів господарювання
1.3. Масштаб проблеми
Загальнонаціональна

1. Загальна кількість домогосподарств становить близько 14,9 млн. З початку 2019 р. призначено субсидії 4,6 млн домогосподарств, із них у міській місцевості – 3,3 млн домогосподарств, у сільській місцевості – 1,3 млн[1].

2. Рівень енергоємності ВВП в Україні перевищував у 2018 році рівень енергоємності ВВП Польщі – у 2,5 рази; Німеччини – у 3,3 рази та середнє значення країн світу – у 2 рази[2]

 

[1] Держстат. Експрес-випуск "Про надання населенню субсидій", жовтень 2019 року.

[2] https://yearbook.enerdata.net/total-energy/world-energy-intensity-gdp-data.htm

1.4. Гострота проблеми
Гостра

1.  Підвищення тарифів на комунальні послуги є другою найгострішою проблемою українців після воєнного конфлікту на Сході України[1]. В середньому домогосподарства витрачають 1139.09 грн/міс на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива або 15% споживчих витрат[2].

2. Сукупний рівень енергоємності промислової продукції в 2017 році становив 0.69 кг н.е./дол, при цьому приріст продемонстрували 9 галузей. Так, енергоємність у машинобудуванні збільшилася на 57%[3]. Високі значення енергоємності ВВП України, свідчать про низьку конкурентоспроможність економіки нашої держави. Україна займає в рейтингу країн світу 85/141 місце за Індексом глобальної конкурентоспроможності (GCI) за 2019 рік (в тому числі, за компонентами: 53 місце за якістю регулювання в сфері енергоефективності, 71 місце за якістю інфраструктури електро-, газо-,  тепло-, водопостачання)[4]

 

[1] Загальнонаціональне дослідження Центру соціальних та маркетингових досліджень «Социс». http://socis.kiev.ua/ua/2019-03/

[2] Держстат. Витрати і ресурси домогосподарств України (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств) за 9 міс 2018 року.

[3] BRDO. Зелена книга "Стимулювання промислових підприємств до енергоефективності та захисту клімату".

[4] http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf

1.5. Динаміка проблеми
Негативна

У 2013 році лише 8% населення не мали можливості своєчасно та в повному обсязі сплатити рахунки за житло та необхідні послуги з його утримання або оплати газу для приготування їжі. У 2015 році така частка становила 20%, а у 2017 році чверть населення не мали достатньо коштів для своєчасної та в повному обсязі оплати рахунків за житло та необхідні послуги з його утримання[1].

 

2. позитивна:

Енергоємність економіки протягом з 2013 року до 2017 року зменшилася з 0,305 тне/1000 дол до 0,267 тне/1000 дол[2]. Водночас, слід зазначити, що така позитивна динаміка цього показника зумовлена передусім скороченням виробництва. Починаючи з 2012 року відбувалося прискорене падіння промислового виробництва, яке до 2015 року досягло -13%. В 2013-15 рр. ситуація додатково ускладнилась через військову агресію (зокрема, через втрату сегментів ланцюгів доданої вартості в Донбасі та Криму) та несприятливу експортну кон’юнктуру. Тільки у 2016 році, вперше з 2011 року, відбулось зростання промислового виробництва на 2,8%

 

[1] Держстат. Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів.

[2] Держстат. Енергетичний баланс України

1.6. Причини проблеми
Причина 1 – Енергетична бідність
Причина 2 – Низька енергоефективність економіки
1.7. Показники ефективності політики
  • Зниження витрат енергії на одиницю ВВП
  • Зменшення кількості споживачів, що перебувають за межею енергетичної бідності та потребують державної підтримки

2. Пропонований курс політики

Підцілі
1. Зменшення енергоспоживання населенням за рахунок впровадження енергоефективних заходів
Показники результативності:
  • Збільшено кількість споживачів, що скористались державною підтримкою для впровадження комплексних чи часткових заходів з енергомодернізації власних житлових приміщень
Завдання до підцілі:
  • Українці отримують повну та зрозумілу інформацію про своє енергоспоживання
  • Продовження дії фінансового механізму підтримки по впровадженню енергоефективних заходів населенням
2. Збільшення рівня поінформованості населення про енергоефективні заходи та програми їх фінансування
Показники результативності:
  • Збільшено кількість споживачів, що скористались державною підтримкою для впровадження комплексних чи часткових заходів з енергомодернізації власних житлових приміщень
Завдання до підцілі:
  • Інформування про заходи, що зменшують енергоспоживання, та можливості фінансування їх впровадження
3. Підвищення ефективності генерації, транспортування та споживання енергії
Показники результативності:
  • Зниження питомих витрат енергії на одиницю ВВП
Завдання до підцілі:
  • Приведення українського законодавства в сфері енергоефективності у відповідність до acquis ЄС
4. Виявлення можливостей для скорочення енергоспоживання підприємств
Показники результативності:
  • Зниження питомих витрат енергії на одиницю ВВП
Завдання до підцілі:
  • Впровадження обов’язкових енергоаудитів для великих підприємств або великих споживачів енергії, стимулювання до впровадження систем енергоменеджменту
  • Створення умов для підвищення ефективності генерації енергії та розвитку високоефективної когенерації
5. Розширення доступу до фінансування для цілей підвищення рівня енергоефективності економіки та боротьби з енергетичною бідністю
Показники результативності:
  • Зниження питомих витрат енергії на одиницю ВВП
Завдання до підцілі:
  • Розроблення механізму фінансування впровадження енергоефективних заходів для суб’єктів господарювання
  • Надання інформації щодо ресурсоефективності підприємств та впровадження чистих технологій
6. Зменшення кількості неефективних енергоспоживчих продуктів/обладнання через обмеження допуску в цивільний обіг таких товарів або маркування їх класу енергоефективності
Показники результативності:
  • Зниження питомих витрат енергії на одиницю ВВП
Завдання до підцілі:
  • Визначення вимог з екодизайну та енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів
7. Підвищення рівня енергоефективності транспорту, зокрема, шляхом стимулювання використання електротранспорту та гібридних автомобілів
Показники результативності:
  • Зниження питомих витрат енергії на одиницю ВВП
Завдання до підцілі:
  • Впровадження міжнародних стандартів щодо розвитку, поширення та експлуатації електротранспорту та гібридних автомобілів, спрощення підключення задля розвитку мережі зарядних станцій

Проект плану реалізації концепції політики

Заходи
Завдання: Українці отримують повну та зрозумілу інформацію про своє енергоспоживання
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Прийняття змін до законодавства з метою приведення всіх енергетичних товарів до однієї еквівалентної величини 01.11.2019 31.05.2020 Мінекоенерго
Завдання: Продовження дії фінансового механізму підтримки по впровадженню енергоефективних заходів населенням
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Схвалення Урядом концепції Державної цільової економічної програми з енергоефективності на 2021-2025 роки 01.01.2020 30.04.2020 Мінекоенерго
Завдання: Інформування про заходи, що зменшують енергоспоживання, та можливості фінансування їх впровадження
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Висвітлення інформації про державні та місцеві програми в ЗМІ та соціальних мережах, проведення інформаційних заходів 28.08.2019 31.12.2024 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Завдання: Приведення українського законодавства в сфері енергоефективності у відповідність до acquis ЄС
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Розроблення та схвалення Урядом базового закону про енергетичну ефективність 01.11.2019 31.05.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності; Мінрегіон
Розроблення та прийняття національного плану дій з енергоефективності до 2030 року (як окремого документу або як складової частини інтегрованого Національного плану з енергетики та клімату) 01.09.2019 31.03.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності; Мінрегіон
Оптимізація процедур публічних закупівель енергосервісу шляхом внесення змін до профільного законодавства 01.11.2019 31.05.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності; Мінрегіон; Мінекономіки
Завдання: Впровадження обов’язкових енергоаудитів для великих підприємств або великих споживачів енергії, стимулювання до впровадження систем енергоменеджменту
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Прийняття змін до законодавства з метою визначення вимог до енергоаудитів 01.12.2019 31.05.2020 Мінекоенерго
Прийняття змін до законодавства з метою впровадження схеми підтвердження кваліфікації енергоаудиторів 01.05.2020 31.12.2021 Мінекоенерго
Проведення інформаційних заходів про переваги енергоаудитів та систем енергоменеджменту 01.12.2020 31.12.2024 Мінекоенерго
Завдання: Створення умов для підвищення ефективності генерації енергії та розвитку високоефективної когенерації
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Впровадження високоефективної когенерації відповідно до принципів та положень законодавства ЄС шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» щодо розвитку високоефективної когенерації 01.06.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Мінрегіон
Створення законодавчого підґрунтя для стимулювання здійснення енергосервісу на підприємствах 01.01.2020 31.12.2021 Мінекоенерго
Завдання: Розроблення механізму фінансування впровадження енергоефективних заходів для суб’єктів господарювання
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Прийняття змін до Податкового кодексу України для забезпечення сталого фінансування енергоефективних заходів 01.11.2019 31.05.2020 Мінекоенерго
Прийняття змін до Митного кодексу України для забезпечення сталого фінансування енергоефективних заходів 01.11.2019 31.05.2020 Мінекоенерго
Прийняття змін до Бюджетного кодексу України для забезпечення сталого фінансування енергоефективних заходів 01.11.2019 31.05.2020 Мінекоенерго
Розроблення програми фінансування для підвищення рівня енергоефективності економіки та боротьби з енергетичною бідністю 01.01.2020 30.06.2020 Мінекоенерго
Завдання: Надання інформації щодо ресурсоефективності підприємств та впровадження чистих технологій
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Регулярне висвітлення на відомчих та недержавних інформаційних ресурсах щодо можливостей підвещення ресурсоефективності та переваг чистих технологій 28.08.2019 31.12.2024 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Завдання: Визначення вимог з екодизайну та енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Встановлення вимог до енергетичного маркування електричних прально-сушильних машин 01.09.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Встановлення вимог до енергетичного маркування обігрівачів приміщень, комбінованих обігрівачів, комплектів з обігрівача приміщень, регулятора температури і сонячної установки та комплектів з комбінованого обігрівача, регулятора температури і сонячної установки 01.09.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Встановлення вимог до енергетичного маркування професійних холодильних шаф 01.09.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Встановлення вимог до енергетичного маркування твердопаливних котлів та комплектів, що складаються з твердопаливних котлів, додаткових обігрівачів, регуляторів температури і сонячних пристроїв 01.09.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Встановлення вимог до енергетичного маркування місцевих обігрівачів 01.09.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Встановлення вимог до енергетичного маркування вентиляторів житлових приміщень 01.09.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держенергоефективності
Завдання: Впровадження міжнародних стандартів щодо розвитку, поширення та експлуатації електротранспорту та гібридних автомобілів, спрощення підключення задля розвитку мережі зарядних станцій
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
Внесення змін до законодавства з метою спрощення приєднання до електромереж зарядних станцій для електромобілів 01.01.2020 30.08.2021 Мінекоенерго
Впровадження маркування автомобілів за рівнем їх економічності та викидів двоокису вуглецю 01.01.2020 30.08.2021 Мінекоенерго

Звіт з виконання цілі

Звіт 2019

Впроваджено енергоефективні заходи:

    –    продовжено реалізацію механізмів стимулювання населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання “негазових” котлів та енергоефективного обладнання та/або матеріалів в рамках Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2020 роки.

Так, за період з вересня по грудень 2019 року видано 1512 кредитів на загальну суму понад 285 млн. грн., в тому числі на придбання:

-    “негазових” котлів – 98 кредитів на суму 3,6 млн. грн.;

-    енергоефективного обладнання та/або матеріалів для фізичних осіб – 447  кредитів на суму 15,5 млн. грн.;

-    енергоефективного обладнання та/або матеріалів для ОСББ/ЖБК – 545  кредитів на суму 266,2 млн. гривень.

Довідково: у 2019 році видано 21,2 тис. кредитів на загальну суму 1,4 млрд. грн., в тому числі на придбання:

-    “негазових” котлів – 1049 кредитів на суму 35,8 млн. грн.;

-    енергоефективного обладнання та/або матеріалів для фізичних осіб – 17 683  кредитів на суму 600,2 млн. грн.;

-    енергоефективного обладнання та/або матеріалів для ОСББ/ЖБК – 2508  кредитів на суму 727,7 млн. грн.;

-    у 2019 році із державного бюджету відшкодовано понад 545,8 млн. грн. учасникам програми “теплих кредитів”.

Загалом, за період з вересня по грудень 2019 року Урядом відшкодовано 335  млн. грн. (60 % від річної суми державної підтримки), при цьому відшкодування здійснювалось в тому числі за кредитами, взятими в період з початку року до вересня 2019 року.

    –    проведено комплексне дослідження результативності та економічної ефективності реалізації Програми у 2015–2018 роках (підготовлено Фондом ім.  Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі, Держенергоефективності та ГО  “Український центр соціальних реформ”).

Довідково: за результатами дослідження було зроблено наступні висновки:

-    в цілому за три опалювальні періоди ОСББ / ЖБК скоротили обсяги споживання електроенергії в середньому на 899 кВт•год в місяць або на 8,6 %. Це становить близько 951 грн. на місяць в розрахунку на одне ОСББ / ЖБК при середньомісячній оплаті за спожиту послугу 11 062 грн. в цінах березня 2018  року;

-    ОСББ / ЖБК за три опалювальні періоди скоротили споживання тепла на 20 %. В грошовому еквіваленті середня економія становила близько 21 824 грн. на місяць в розрахунку на одне ОСББ/ ЖБК при середньомісячній оплаті за спожиту послугу 109 670 грн. в цінах березня 2018 року;

-    протягом 2015–2018 років абсолютні обсяги споживання послуг з газопостачання ОСББ / ЖБК скоротилися на 275 куб. метрів або на 10,0 %. В грошовому еквіваленті обсяг економії послуг з газопостачання ОСББ/ ЖБК за три опалювальні періоди становив близько 1855 грн. на місяць в розрахунку на одне ОСББ / ЖБК при середньомісячній оплаті за спожиту послугу 18 554 грн. в цінах березня 2018 року;

-    домогосподарства протягом трьох опалювальних періодів економили природний газ на рівні 21–31 % залежно від напрямку кредитування;

-    результати здійснених оцінок показали, що програма “теплих кредитів” покращує комфорт в будинках та сприяє скороченню обсягів споживання енергії.

    –    здійснено стимулювання місцевих органів влади до прийняття місцевих програм співфінансування “теплих” кредитів для населення та ОСББ. Такі програми дозволяють отримати більший розмір компенсації (додатково 10–50 % до державної компенсації) та впроваджувати більш комплексні енергоефективні проекти. Зокрема, організовано та проведено регіональні конференції для посадових осіб відповідних областей, районів, міст та об’єднаних територіальних громад щодо ефективності поєднання державної та місцевої підтримки на впровадження енергоефективних заходів за “теплими” кредитами, а також продовжено оперативну комунікацію безпосередньо з місцевими органами влади;

    –    у 2019 році за сприяння Уряду було запроваджено 174 місцевих програм, на реалізацію яких з місцевих бюджетів виділено 219 млн. гривень. Такими програмами у 2019 році скористались майже 36 тис. позичальників “теплих” кредитів, отримавши (крім державної компенсації) 174 млн. грн. додаткового відшкодування з місцевих бюджетів на впровадження енергоефективних заходів. З них понад 2,5  тис. ОСББ отримали компенсацію на суму майже 800 млн. грн. (що в 1,6 разів більше ніж у 2018 році). Додаткова місцева підтримка дозволяє ОСББ впроваджувати більш комплексні енергоефективні проекти.

Реалізовано механізми енергосервісу:

    –    для підвищення енергоефективності бюджетних установ реалізуються механізми енергосервісу (ЕСКО). Протягом вересня – грудня 2019 року укладено 82  ЕСКО-контрактів на загальну суму близько 370 млн. грн. (в цілому у 2019 році укладено 200 ЕСКО-договорів на суму понад 640 млн. грн., що в 2,5 рази більше ніж за 3 попередні роки разом за загальною сумою ЕСКО договорів);

    –    у жовтні 2019 року проведено вибіркову оцінку ефективності реалізації 130  ЕСКО-договорів 17 міст, в результаті якої встановлено, що за даними договорами досягнуто економії (за останні 2,5 роки) близько 3 млн. куб. метрів газу або 40  млн. грн. на оплаті енергоносіїв. В середньому економія енергоресурсів становить 35 %, що в 1,8 разів більше від запланованої договорами (20 %);

    –    реалізовані ЕСКО-компаніями енергоефективні рішення дозволили підняти на 2–3 градуси (до рівня санітарних норм) температурний режим на об’єктах соціальної сфери. ЕСКО-компаніями забезпечується не тільки економія енергоресурсів, а й підвищується комфортність перебування відвідувачів на об’єктах соціальної сфери.

Подальші заплановані дії

  • Реалізація заходів Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, що будуть здійснюватися у побутовому секторі, секторах послуг, промисловості та транспорту.
  • Продовження реалізації механізмів стимулювання населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання “негазових” котлів та енергоефективного обладнання та/або матеріалів та реалізація існуючих 67 місцевих програм співфінансування “теплих” кредитів для населення та ОСББ (на які з місцевих бюджетів вже виділено 123 млн. гривень). Запровадження у пілотному режимі “зелених” кредитів на підтримку підприємств, енергосервісних компаній, розбудови електромобільної інфраструктури та акумуляції зеленої енергії.
  • Розроблення та супроводження проекту Закону України “Про енергетичну ефективність” в рамках імплементації Директиви 27/2012/ЄС про енергоефективність (виконання зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства).
  • Прийняття нового національного плану дій з енергоефективності до 2030 року (виконання зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства), як окремого документу або як складової частини інтегрованого Національного плану з енергетики та клімату.
  • Розроблення та схвалення нової Державної цільової економічної програми з енергоефективності на 2021–2025 роки (з урахуванням включення “зелених” кредитів).
  • Поширення використання механізмів енергосервісу для впровадження енергоефективних заходів в бюджетній сфері (законодавчі зміни з метою поширення використання та оптимізації процедур публічних закупівель енергосервісу).
  • Прийняття змін до законодавства щодо модифікації екологічного податку (в частині оподаткування двоокису вуглецю (СО2)) для забезпечення сталого фінансування енергоефективних заходів та розроблення механізму фінансування впровадження енергоефективних заходів для суб’єктів господарювання.
  • Визначення вимог з екодизайну та енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів (виконання зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства).
  • Визначення заходів, необхідних для спрощення процедури приєднання до електромереж зарядних станцій для електротранспорту.
  • Проведення інформаційних заходів з метою підвищення обізнаності споживачів енергії щодо наявних механізмів державної підтримки та інших заходів державної політики у сфері енергоефективності.