Договір – це основна форма взаємодії різних суб'єктів у ринковій економіці. Водночас будь-який договір – це “продаж майбутнього”. Якщо обіцяне однією стороною майбутнє з часом не настає, ідея договору зазнає нищівного удару. Це шкодить економіці. Отже, держава повинна забезпечити створення умов, щоб сторона договору не могла безпідставно ухилятися від взятих на себе зобов'язань.
Для досягнення цілі ми створимо ефективну систему медіації, відновного правосуддя, третейських судів та арбітражів, конкурентних державним судам. Це має значно розвантажити судову систему на користь інструментів, до яких у сторін договору буде довіра.
Також ми удосконалимо виконавче провадження шляхом діджиталізації відповідних процедур (повний доступ до необхідних реєстрів та баз даних, електронна взаємодія з державними органами та банками). Рішення судів мають виконуватися швидко і з мінімальними витратами для сторін (фактичне виконання не менше 70 % судових рішень у 2023 році (у 2018 – 23,5 %). Заборгованість за виконавчими документами, що залишається нестягнутою на кінець звітного періоду, має зменшитись у 2019 році порівняно з попереднім роком на 20 %, у 2020 році – на 15 %, а далі щороку – не менш як на 10 %.
Крім того, ми ліквідуємо необґрунтований мораторій на виконання певних категорій судових рішень (зобов'язань) та забезпечимо прозорі процедури банкрутства, які дадуть змогу швидко відновити платоспроможність особи або справедливо розподілити активи банкрута між кредиторами.
Ми також забезпечимо неухильне дотримання Україною інвестиційних угод, модернізацію існуючих угод про визнання і захист інвестицій, ефективне представництво України у закордонних юрисдикційних органах з розгляду інвестиційних спорів.
Все це у сукупності значно зменшить ризики для сторін договорів, що звільнить величезний ресурс, який зараз використовується неефективно.
Масштаб проблеми полягає у її багатоаспектності та наявності цілої низки чинників, які стають на заваді носіям проблеми у задоволенні їх інтересу бути захищеними від невиконання договору іншої стороною. У 2018 році у порядку цивільного судочинства надійшли і перебували на розгляді більше 620 тисяч позовних заяв[1]. При цьому процедури вирішення спорів тривалі та коштовні. На тривалість судових процесів, зокрема, впливають тривалі строки проведення судових експертиз. За прогнозами у 2020 році з цим можуть зіштовхнутися близько 94 тисячі осіб[2].
Права фізичних та юридичних осіб порушуються через невиконання рішень національних судів, такі порушення стають підставою для звернення до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Вкотре констатуючи системну проблему невиконання рішень національних судів в Україні, ЄСПЛ вилучив зі свого реєстру справ понад 12 тис. таких заяв, не розглядаючи їх по суті, та передав їх Комітету міністрів Ради Європи (далі – КМ РЄ), зобов’язавши КМ РЄ та Уряд України вжити заходів загального характеру, забезпечуючи, таким чином, належний юридичний захист всіх заявників у цих заявах.
У разі якщо договір порушено стороною, яка в подальшому виявляється неплатоспроможною, то стороні, права якої порушено, доводиться мати справу з процедурами банкрутства. За даними Міністерства юстиції України станом на 01.10.2019 року загальна сума вимог кредиторів в Україні складає 459 199 337 809, 71 грн.
Значною проблемою є численні звернення іноземних інвесторів з претензіями та позовами до держави Україна. Наразі у роботі Міністерства юстиції України за напрямом представництва інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах перебуває 19 справ за участю іноземного суб’єкта та України
[1]Відповідно звіту судів першої інстанції про розгляд справ у порядку цивільного судочинства
[2]Відповідно до прогнозної кількості експертиз у бюджетному запиті на 2020-2022 роки
Відповідно до рейтингу DoingBusiness 2019 в Україні дуже високий відсоток “вартості позову” від суми позову - 46,3%. Тобто, щоб отримати від боржника свою 1000 гривень, потрібно витратити близько 460 гривень.
Показник повернення боргу становить 9, що означає, що з 1 долара інвестицій кредитор може повернути лише 9 центів, (внаслідок процесу реорганізації, ліквідації або примусового стягнення заборгованості (звернення стягнення на заставлене майно або зовнішнього адміністрування підприємства)).
Що стосується напряму представництва держави у міжнародних інвестиційних спорах, необхідно зазначити про високий рівень щорічних витрат Державного бюджету України на представництво інтересів України в міжнародних арбітражах в межах 20-26 млн доларів США
Оскільки проблема вказаної державної політики є багатовекторною, комплексним індикатором, що демонструє динаміку змін, можна розглядати позицію (місце) держави в рейтингу DoingBusiness (Ведення бізнесу) за показниками “Забезпечення виконання контрактів” та “Індекс відновлення платоспроможності”. Зміна позиції України за вказаними показниками відображає динаміку основної проблеми - безпідставного ухилення сторони договору (контрагента) від взятих на себе зобов’язань та неможливості фізичних та юридичних осіб ефективно відновити свої права
Дані за попередні 5 років дозволяють охарактеризувати динаміку проблеми як нейтральну, оскільки тенденції попередніх років не можна визнати сталими. Після погіршення позицій у 2016-2017 роках намітилась позитивна тенденція, яка дозволила наблизити показники до значень 2015 року, проте позиції все ще не відновлені. За відсутності дієвих кроків з боку держави, в наступних періодах нейтральна динаміка збережеться та показники залишаться на тому ж низькому рівні.
Реформа системи виконання судових рішень і рішень інших органів покликана вирішити проблеми у сфері правосуддя, які стосуються низького рівня виконання рішень. До початку реформи рівень виконання рішень у цивільних справах в Україні становив лише близько 6%, а загальна сума заборгованості за невиконаними рішеннями у цій сфері складала близько 400 млрд грн. Незважаючи на здійснені заходи, система виконання судових рішень потребує подальшого реформування, проблема і наразі залишається гострою. Про це свідчить і місце України в рейтингу DoingBusiness і частка фактично виконаних рішень у загальній кількості виконавчих проваджень, що у 2018 році, що становила - 23,5 %. Одним із показників ефективності системи є також співвідношення фактично стягнутих коштів у 2018 році до суми, що підлягала стягненню, що становить 2,2 %.
Також про те, що системна проблема невиконання рішень національних судів залишається невирішеною свідчить і Рішення Великої Палати ЄСПЛ по справі Бурмич та інші проти України щодо невиконання остаточних судових рішень
Неефективність процедур банкрутства виявляється у такому факторі, як висока вартість процедур банкрутства. Відповідно до даних доповідей «Ведення бізнесу» за відповідні роки, коефіцієнт повернення боргу в Україні з 8,6 у 2015 році зріс всього до 9,6 у 2019 році, тоді як найкращим показником серед країн у 2019 році є 92,4 в Японії.
Ще одним фактором проблеми є значна тривалість процедур банкрутства, одним з чинників чого є вкрай низький рівень автоматизації діяльності арбітражних керуючих та інформаційного забезпечення учасників у справах про банкрутство. Тривалість процедур у 2015-2019 роках не зазнала жодних змін та становила 2,9 років. До прикладу в Ірландії цей показник у 2019 році становить лише 0,4 роки, що є найкращим результатом серед усіх країн
Відсутність практики альтернативного розв'язання спорів, звернень до третейських судів, нормативного регулювання відносин у сфері медіації супроводжує низький рівень довіри учасників спору до використання позасудових способів вирішення спорів.
Причиною надмірної тривалості судових експертиз є мала кількість приватних судових експертів та, водночас, велике навантаження на фахівців державних науково дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ), тому що значну кількість видів і підвидів експертиз мають право здійснювати лише державні установи. Іншою причиною проблеми є відсутність в таких установах сучасного обладнання для проведення швидкої та якісної експертизи
Забезпечення належного представництва та захисту інтересів держави вимагає значних витрат з Державного бюджету для фінансування кваліфікованої юридичної допомоги зовнішніх радників, водночас ресурси для забезпечення само представництва у Міністерства юстиції наразі відсутні
Завдання: 1. Зняти максимальну кількість заборон та обмежень, що унеможливлюють примусове виконання судових рішень щодо певної категорії справ | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
---|---|---|---|
Аналіз наявних у законодавстві України мораторіїв, заборон та обмежень, які унеможливлюють (ускладнюють) виконання рішень певних категорій | 01.12.2019 | 30.04.2020 | Мін’юст; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; Мінрегіон; Мінекономіки; Фонд державного майна; ПАТ «Укрзалізниця» |
Проведення фахових комунікацій із стейкхолдерами (органами державної влади), до сфери управління яких входять правовідносини, що регулюються із застосуванням мораторіїв, заборон та обмежень, які унеможливлюють (ускладнюють) виконання рішень певних категорій та учасниками правовідносин, що регулюються із застосуванням мораторіїв, заборон та обмежень, які унеможливлюють (ускладнюють) виконання рішень певних категорій) | 01.03.2020 | 31.10.2020 | Мін’юст; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; Мінрегіон; Мінекономіки; Фонд державного майна; ПАТ «Укрзалізниця» |
Підготовка пропозицій стосовно внесення змін до законодавчих актів щодо скасування (зменшення кількості) заборон та обмежень, що унеможливлюють примусове виконання судових рішень щодо певної категорії справ | 01.11.2020 | 31.05.2021 | Мін’юст; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; Мінрегіон; Мінекономіки; Фонд державного майна; ПАТ «Укрзалізниця» |
Розроблення законопроєкту (законопроєктів) щодо скасування (зменшення кількості) заборон та обмежень, що унеможливлюють примусове виконання судових рішень щодо певної категорії справ | 01.06.2021 | 31.12.2022 | Мін’юст; Мінекоенерго; Мінінфраструктури; Мінрегіон; Мінекономіки; Фонд державного майна; ПАТ «Укрзалізниця» |
Завдання: 2. Забезпечити прозорість процедур продажу майна боржників через систему електронних торгів | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Аналіз ефективності процедури продажу майна боржників | 01.12.2019 | 01.02.2020 | Мін’юст; ДП «СЕТАМ» (за згодою); ДП «Прозорро.Продажі» (за згодою) |
Підготовка пропозицій щодо вдосконалення Порядку реалізації арештованого майна | 01.12.2019 | 01.02.2020 | Мін’юст; ДП «СЕТАМ» (за згодою); ДП «Прозорро.Продажі» (за згодою) |
Удосконалення Порядку реалізації арештованого майна | 01.03.2020 | 31.07.2020 | Мін’юст; ДП «СЕТАМ» (за згодою); ДП «Прозорро.Продажі» (за згодою) |
Завдання: 3. Запровадити засоби протидії зловживанню правами сторонами виконавчого провадження та встановити інструменти впливу на боржника | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розроблення законопроєкту щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань примусового виконання судових рішень і рішень інших органів та внесення на розгляд Верховної Ради України | 01.01.2020 | 29.02.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України |
Аналіз стану справ щодо зловживання правами сторонами виконавчого провадження та ефективності існуючих інструментів впливу на боржника) | 01.02.2020 | 31.10.2020 | Мін’юст |
Проведення фахових консультацій із стейкхолдерами за результатами проведеного аналізу | 01.11.2020 | 31.12.2020 | Мін’юст |
Моніторинг (аналіз впровадження та ефективності прийнятих нормативно-правових актів щодо зловживання правами сторонами виконавчого провадження та виявлення існуючих інструментів впливу на боржника) регулярно, відповідно до Положення про моніторинг | 01.01.2020 | 31.12.2024 | Мін’юст |
Підготовка пропозицій стосовно внесення змін до законодавчих актів, спрямованих на протидію зловживанню правами сторонами виконавчого провадження, та удосконалення існуючих інструментів впливу на боржника | 01.12.2020 | 28.02.2021 | Мін’юст |
Розробка законопроєкту з питань примусового виконання рішень, який передбачатиме встановлення запобіжників зловживанню сторонами своїми процесуальними правами у виконавчому провадженні та удосконалення існуючих інструментів впливу на боржника | 01.02.2021 | 31.12.2021 | Мін’юст |
Проведення промо заходів щодо презентації змін до законодавства стосовно встановлених нових інструментів запобіганню зловживанню сторонами виконавчого провадження своїми процесуальними правами | 01.01.2022 | 01.03.2022 | Мін’юст |
Завдання: 4. Провести діджиталізацію процесу примусового виконання рішень | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Аналіз існуючих реєстрів та баз даних, доступ до яких необхідний виконавцям для організації примусового виконання судових рішень або взаємодія з якими потребує вдосконалення | 01.04.2020 | 31.07.2020 | Мін’юст; ДП "НАІС"; Мінцифри; ДПС; Держпродспоживслужба; Держпраці; ДМС; Держгеокадастр |
Здійснення фахових комунікацій, в тому числі консультації з міжнародними експертами, щодо надання органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень, більш повного доступу до необхідних реєстрів та баз даних, а також забезпечення електронної взаємодії з державними органами та банками | 01.07.2020 | 31.10.2020 | Мін’юст; ДП "НАІС"; Мінцифри; ДПС; Держпродспоживслужба; Держпраці; ДМС; Держгеокадастр |
Здійснення моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів щодо правового регулювання інформаційного забезпечення здійснення виконавчого провадження (регулярно, відповідно до Положення про моніторинг) | 01.01.2020 | 31.12.2024 | Мін’юст; ДП "НАІС"; Мінцифри; ДПС; Держпродспоживслужба; Держпраці; ДМС; Держгеокадастр |
Забезпечення доступу виконавців до реєстрів, які містять інформацію про боржника, його майно та кошти (за умови технічної можливості органів, які є держателями цих реєстрів) | 01.11.2019 | 31.12.2020 | Мін’юст; ДП "НАІС"; Мінцифри; ДПС; Держпродспоживслужба; Держпраці; ДМС; Держгеокадастр |
Підготовка пропозицій до проектів нормативно-правових актів щодо надання більш повного доступу до необхідних реєстрів та баз даних, а також забезпечення електронної взаємодії з державними органами та банками | 01.04.2021 | 30.06.2021 | Мін’юст; ДП "НАІС"; Мінцифри; ДПС; Держпродспоживслужба; Держпраці; ДМС; Держгеокадастр |
Внесення змін до нормативно-правових актів з метою забезпечення автоматизації процесів примусового виконання рішень | 01.07.2021 | 28.02.2022 | Мін’юст; ДП "НАІС"; Мінцифри; ДПС; Держпродспоживслужба; Держпраці; ДМС; Держгеокадастр |
Підготовка проекту нормативно-правового акта щодо автоматизації виплати винагороди державним виконавцям | 01.12.2019 | 31.05.2020 | Мін’юст; ДП "НАІС"; Мінцифри; ДПС; Держпродспоживслужба; Держпраці; ДМС; Держгеокадастр |
Завдання: 5. Удосконалити порядок доступу до професії виконавця | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Здійснення моніторингу (аналізу впровадження та ефективності прийнятих нормативно-правових актів) щодо допуску до професії приватного виконавця та умов здійснення ними своєї діяльності (регулярно, відповідно до Положення про моніторинг) | 01.01.2020 | 31.12.2024 | Мін’юст |
Здійснення фахових комунікацій зі стейкхолдерами щодо вдосконалення допуску до професії приватного виконавця та умов здійснення ними своєї діяльності | 01.12.2019 | 31.01.2020 | Мін’юст |
Підготовка пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства щодо вдосконалення допуску до професії приватного виконавця | 01.02.2020 | 29.02.2020 | Мін’юст |
Удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють порядок доступу до професії приватного виконавця | 01.04.2020 | 28.02.2021 | Мін’юст |
Проведення промо заходів щодо презентації зміни порядку допуску до професії приватного виконавця | 01.03.2021 | 30.04.2021 | Мін’юст |
Завдання: 1. Забезпечити прозорі процедури банкрутства, які дадуть змогу швидко відновити платоспроможність особи або справедливо розподілити активи банкрута між кредиторами, вивести неплатоспроможного суб’єкта господарювання з ринку | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Усунення суперечностей у тексті Кодексу України з процедур банкрутства та його узгодження з іншими законодавчими актами, внесення законопроєкту на розгляд Верховної Ради України | 01.10.2019 | 30.06.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України |
Проведення фахових комунікацій із стейкхолдерами з питань ефективності процесів у процедурах банкрутства | 01.12.2019 | 31.01.2023 | Мін’юст |
Здійснення моніторингу (аналізу впровадження та ефективності прийнятих нормативно-правових актів) у сфері банкрутства та підготовка звіту (регулярно, відповідно до Положення про моніторинг) | 01.01.2020 | 31.12.2024 | Мін’юст |
Запровадження професійних стандартів професії арбітражного керуючого та підвищення кваліфікації арбітражного керуючого на постійній основі | 01.12.2019 | 31.01.2021 | Мін’юст |
Удосконалення нормативно-правових актів Міністерства юстиції у сфері банкрутства | 01.01.2020 | 31.12.2024 | Мін’юст |
Аналіз впровадження та імплементації acquis ЄС в законодавство України у сфері банкрутства | 01.01.2020 | 31.01.2023 | Мін’юст |
Удосконалення положень Кодексу України з процедур банкрутства за результатом аналітичного узагальнення даних правозастосовної і судової практики | 01.06.2021 | 31.12.2024 | Мін’юст |
Завдання: 2. Створити інтегровану інформаційну систему діяльності арбітражного керуючого та відображення інформації у справі (Електронний кабінет арбітражного керуючого) | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Визначення функціоналу Електронного кабінета арбітражного керуючого | 01.11.2019 | 31.12.2019 | Мін’юст; ДП "НАІС" |
Проведення фахових консультацій з державним підприємством «Національні інформаційні системи» | 01.01.2020 | 29.02.2020 | Мін’юст |
Закріплення функціоналу та порядку ведення Електронного кабінету арбітражного керуючого на нормативному рівні | 01.03.2020 | 31.05.2020 | Мін’юст; ДП "НАІС" |
Введення програмного забезпечення у промислову експлуатацію | 01.10.2020 | 31.10.2020 | ДП "НАІС" |
Внесення змін до нормативно-правових актів після запровадження електронного кабінету арбітражного керуючого | 01.10.2020 | 31.01.2021 | Мін’юст |
Після введення програмного забезпечення у промислову експлуатацію проведення фахових комунікацій із стейкхолдерами щодо необхідності розширення функціоналу Електронного кабінету арбітражного керуючого | 01.01.2021 | 31.01.2022 | Мін’юст; ДП "НАІС" |
Здійснення аналізу ефективності впровадження електронного кабінету арбітражного керуючого | 01.07.2022 | 31.01.2023 | Мін’юст |
Завдання: 1. Побудувати нову інфраструктуру ефективних, дієвих та незалежних третейських судів (реорганізація існуючих третейських судів). Розширити повноваження третейських та арбітражних судів щодо розгляду справ, що виникають з цивільних та господарських правовідносин | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Підготовка та внесення на розгляд Верховної Ради України проєкту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)", який включатиме основні положення щодо посилення вимог до організацій, які є засновниками третейських судів, порядку утворення третейських судів, розширення підвідомчості справ, які розглядатимуться третейськими судами, розширення повноважень Третейської палати України | 01.11.2019 | 30.04.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України; Мінекономіки; Апеляційні суди (за згодою); Верховний Суд (за згодою) |
Підготовка проекту Закону України щодо удосконалення регулювання арбітражів та внесення на розгляд Верховної Ради України | 01.12.2019 | 31.05.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України; Мінекономіки; Верховний Суд (за згодою) |
Завдання: 2. Запровадити правове регулювання відносин у сфері медіації: визначення кола справ, у яких можливе здійснення медіації, принципів, закріплення основних засад та форм проведення медіації, надання гарантій для сторін та врегулювання інших важливих питань | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Підготовка проекту Закону України "Про медіацію" який забезпечить правове регулювання відносин у сфері медіації: визначення кола справ, у яких можливе здійснення медіації, принципів медіації, закріплення основних засад та форм проведення медіації, а також вимог до медіатора та процедуру проведення медіації (права та обов’язки учасників медіації, тривалість процедури медіації, підстави її зупинення та припинення, форма та зміст угоди за результатами медіації, виконання цієї угоди) тощо. Розширення можливості використання форм відновного правосуддя (медіації) під час кримінального провадження | 01.11.2019 | 31.12.2019 | Мін’юст; Верховний Суд (за згодою); Вища рада правосуддя (за згодою) |
Завдання: 3. Здійснити дерегуляцію судово-експертної діяльності, зокрема збільшити кількість видів та підвидів судової експертизи, за якими мають право проводити експертизи фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, за наявності необхідного спеціального обладнання | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Підготовка, внесення пропозицій та погодження проєкту наказу Міністерства юстиції України про внесення змін до Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту 08.10.98 за № 53/5, щодо визначення граничних строків проведення експертиз | 01.11.2019 | 31.01.2020 | Мін’юст |
Підготовка проєкту змін до Закону України "Про судову експертизу" та внесення на розгляд Верховної Ради України | 01.01.2020 | 31.12.2020 | Мін’юст; Кабінет Міністрів України |
Проведення фахових комунікацій щодо збільшення кількості видів та підвидів судових експертиз, за якими мають право проводити експертизи фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ | 01.12.2019 | 30.06.2020 | Мін’юст |
Підготовка пропозицій щодо збільшення кількості видів та підвидів судових експертиз, за якими мають право проводити експертизи фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ | 01.08.2020 | 31.08.2020 | Мін’юст |
Підготовка проекту про внесення змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Мін'юсту 03.03.2015 за № 301/5, щодо розширення переліку видів експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ | 01.10.2020 | 31.10.2020 | Мін’юст |
Завдання: 1. Сформувати ресурси для реалізації самопредставництва держави в інвестиційних справах: визначити склад команди; забезпечити профільне навчання для висококваліфікованого рівня представництва; забезпечити фінансові, технічні та адміністративні ресурси | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Створення нового структурного підрозділу | 01.11.2019 | 31.01.2020 | Кабінет Міністрів України; Мінфін; Мін’юст |
Набір працівників (по переведенню та за результатами конкурсу) | 01.01.2020 | 29.02.2020 | Мін’юст; НАДС |
Затвердження положення про новосформований структурний підрозділ та посадових інструкцій | 01.01.2020 | 29.02.2020 | Мін’юст |
Закупівля тематичної навчальної літератури, передплата доступу до тематичних інформаційних ресурсів в мережі Інтернет (один раз на квартал) | 01.03.2020 | 31.12.2024 | Мін’юст |
Проведення короткострокових семінарів для працівників новосформованого структурного підрозділу шляхом залучення іноземних фахівців (один раз на квартал) | 01.03.2020 | 31.12.2024 | Мін’юст |
Внесення змін до законодавства про оплату праці державних службовців для забезпечення фінансування новосформованого структурного підрозділу | 01.01.2020 | 31.01.2020 | Кабінет Міністрів України; Мінфін; Мін’юст |
Забезпечення умов праці працівників новосформованого структурного підрозділу шляхом надання кабінетів, технічного обладнання та офісної канцелярії | 01.02.2020 | 31.01.2020 | Мін’юст |
Завдання: 2. Підвищити обізнаність державного апарату в цілому із існуванням дво- та багатосторонніх інвестиційних угод, міжнародних зобов’язань України, наслідками невиконання таких зобов’язань, що спричинені незаконними діями та/або бездіяльністю органів влади | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Проведення короткострокових семінарів для представників органів державної влади силами новоствореного підрозділу та шляхом залучення експертів, фахівців та представників міжнародних юридичних фірм (один раз на квартал) | 01.03.2020 | 31.12.2024 | НАДС |
Завдання: 3. Поступово модернізувати існуючі угоди про визнання і захист інвестицій, стороною яких є Україна | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Модернізація існуючої Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерландів | 01.12.2019 | 31.12.2024 | Мінекономіки; МЗС; Мін’юст |
Модернізація існуючої Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій | 01.03.2020 | 31.12.2024 | Мінекономіки; МЗС; Мін’юст |
Модернізація існуючого Договору до Енергетичної хартії | 01.12.2019 | 31.12.2024 | Мінекоенерго; МЗС; Мін’юст |
Завдання: 4. Забезпечити активну участь держави у процесі реформування та зміни Регламентів Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів, у робочій групі ЮНСІТРАЛ тощо | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Участь у технічних переговорах уповноважених представників держав щодо запропонованих поправок до Регламентів Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів | 01.11.2019 | 30.11.2019 | Мін’юст |
Участь у роботі 39-ї сесії Робочої Групи ІІІ ЮНСІТРАЛ для подальшого обговорення проєкту плану можливих варіантів реформування у сфері врегулювання спорів між інвесторами та державами | 01.01.2020 | 31.01.2020 | Мінекономіки; Мін’юст; МЗС |
Участь у 40-й сесії Робочої Групи ІІІ ЮНСІТРАЛ для подальшого обговорення проєкту плану можливих методів реформування у сфері врегулювання спорів між інвесторами та державами | 01.03.2020 | 30.04.2020 | Мінекономіки; Мін’юст; МЗС |
З метою розбудови системи виконання судових рішень та рішень інших органів, побудови швидких та ефективних процесів виконання рішень, спрощення процедури доступу до професії приватного виконавця:
– змінено склад Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, робота якої ґрунтується на якісно нових принципах з метою допуску до професії фахівців високого рівня;
– актуалізовано перелік питань автоматизованого анонімного тестування, виключивши логічно некоректні запитання для проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Це допоможе повноцінно запустити інститут приватних виконавців та залучити компетентних фахівців до системи;
– удосконалено порядок знищення (переробки) конфіскованих підакцизних товарів (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1014). Встановлено прозорий та ефективний порядок розпорядження підакцизними товарами, що перейшли у власність держави, в тому числі шляхом їх конфіскації;
– з вересня по грудень 2019 року:
- фактично виконано 424,2 тис. виконавчих документів та стягнуто 3,5 млрд. гривень. Це на 52,5 тис. виконавчих документів більше, ніж за аналогічний період 2018 року;
- стягнуто 957,5 млн. грн. при виконанні виконавчих документів про стягнення до бюджету, що на 150,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018 року;
- суттєво збільшено показники по стягненню виконавчого збору. Вдалося стягнути 515,8 млн. грн. виконавчого збору, що на 210,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018 року;
- органами державної виконавчої служби стягнуто заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов’язаних із трудовими правовідносинами, у розмірі 174,3 млн. грн., що на 7,7 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018 року;
- органами державної виконавчої служби стягнуто аліментних платежів на суму 2,3 млрд. грн., що на 583,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Забезпечено ефективні процеси у процедурах банкрутства та незалежну професійну діяльність арбітражних керуючих:
– 20 листопада 2019 р. у місті Києві відбувся установчий з’їзд арбітражних керуючих України, в якому взяли участь 490 арбітражних керуючих. Установчим з’їздом прийнято рішення створити Некомерційну професійну організацію “Національна асоціація арбітражних керуючих України”. Створення саморегулівної організації важливе в контексті нового Кодексу з процедур банкрутства для досягнення балансу між державним органом з питань банкрутства та інтересами спільноти арбітражних керуючих;
– забезпечено прозорість процедур продажу майна боржників за найвищою ціною через електронну торгову систему з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), адміністратором якої визначено ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”;
– забезпечено введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, яким спрощено порядок відкриття провадження у справах про банкрутство, усі майнові спори за участю боржника зосереджуються у справі про банкрутство, арешт майна боржника можливий виключно у межах справи про банкрутство, створюється єдина саморегулівна організація арбітражних керуючих тощо. Кодексом врегульовано нову для України процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб. Кабінетом Міністрів України та Мін’юстом прийнято необхідні для цього нормативно-правові акти, зокрема:
- постанову Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 865 “Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)”;
- постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 р. № 872 “Про порядок і умови страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого”;
- наказ Мін’юсту від 19 вересня 2019 р. № 2969/5 “Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих України”, зареєстрований в Мін’юсті 23 вересня 2019 р. за № 1049/34020;
- наказ Мін’юсту від 24 вересня 2019 р. № 2984/5 “Про затвердження Порядку використання посвідчення і печатки арбітражного керуючого”, зареєстрований в Мін’юсті 26 вересня 2019 р. за № 1057/34028;
- наказ Мін’юсту від 25 вересня 2019 р. № 2993/5 “Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих”, зареєстрований в Мін’юсті 30 вересня 2019 р. за № 1068/34039;
- наказ Мін’юсту від 25 вересня 2019 р. № 2994/5 “Про затвердження Положення про Кваліфікаційну комісію арбітражних керуючих”, зареєстрований в Мін’юсті 30 вересня 2019 р. за № 1067/34038;
- наказ Мін’юсту від 2 жовтня 2019 р. № 3076/5 “Про затвердження Переліку обов’язкових питань, за якими проводиться навчання осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого”;
- наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3190/5 “Про затвердження Порядку проведення установчого з’їзду арбітражних України”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1123/34094;
- наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3191/5 “Про затвердження Порядку видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1125/34096;
- наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3192/5 “Про затвердження Порядку тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1122/34093;
- наказ Мін’юсту від 17 жовтня 2019 р. № 3193/5 “Питання подання арбітражними керуючими обов’язкових відомостей (інформації)”, зареєстрований в Мін’юсті 21 жовтня 2019 р. за № 1124/34095;
- наказ Мін’юсту від 18 жовтня 2019 р. № 3204/5 “Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства юстиції України від 19 червня 2013 року № 1223/5”, зареєстрований в Мін’юсті 23 жовтня 2019 р. за № 1128/34099;
- наказ Мін’юсту від 24 жовтня 2019 р. № 3258/5 “Про затвердження примірних форм плану санації боржника у справі про банкрутство та плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність”;
- наказ Мін’юсту від 14 листопада 2019 р. № 3530/5 “Про затвердження Змін до Порядку проведення установчого з’їзду арбітражних керуючих України”, зареєстрований в Мін’юсті 15 листопада 2019 р. за № 1162/34133;
- наказ Мін’юсту від 6 грудня 2019 р. № 3928/5 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих”, зареєстрований в Мін’юсті 12 грудня 2019 р. за № 1228/34199;
– розпочато розроблення веб-порталу з питань банкрутства (неплатоспроможності), який об’єднуватиме в собі електронний кабінет арбітражного керуючого та інші сервіси. Це дасть змогу зробити інформацію про справу відкритою для учасників провадження та оптимізувати роботу арбітражного керуючого.
Закладено законодавчі основи для подальшого створення ефективної системи медіації – розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про медіацію” (реєстраційний номер 2706 від 28 грудня 2019 р.), який визначає правові засади та порядок проведення медіації в Україні, що сприятиме швидкому та ефективному розгляду справ в позасудовому порядку та поширенню в суспільстві культури мирного врегулювання спорів. Ефективне застосування досудового врегулювання спору шляхом медіації зменшить навантаження на суди, скоротить строки розгляду справ та, як наслідок, покращить Індекс якості судових процесів у показнику “Виконання контрактів” в рейтингу Світового банку “Doing Business”.
Закладено законодавчі основи для вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів – схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)” (реєстраційний номер 3045 від 10 лютого 2020 р.), який удосконалює порядок утворення та діяльності третейських судів через посилення вимог до організацій, при яких можуть діяти постійно діючі третейські суди, передбачає зміну підвідомчості справ та розширює повноваження органів третейського самоврядування з метою ефективного здійснення третейського розгляду.
Здійснено ефективне представництво України у закордонних юрисдикційних органах з розгляду інвестиційних спорів – зменшено кількість інвестиційних справ за позовами іноземних інвесторів у зв’язку із підписанням Мирової угоди між Україною та ПАТ “Газпром” у справі за позовом ПАТ “Газпром” до держави Україна, яка розглядається арбітражним трибуналом ad hoc відповідно до Арбітражного регламенту Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), справа ПТС № 2019-10, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1372. Так, кількість інвестиційних справ за позовами іноземних інвесторів – 7.
Подальші заплановані дії
Розбудова системи виконання судових рішень та рішень інших органів, побудова швидких та ефективних процесів виконання рішень:
Забезпечення ефективних процесів у процедурах банкрутства та незалежної професійної діяльності арбітражних керуючих:
Створення ефективної системи медіації, відновного правосуддя, третейських судів та арбітражів, конкурентних державним судам; збільшення конкуренції у судово-експертній діяльності:
- надання можливості судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (приватним судовим експертам), брати участь у роботі Координаційної ради з проблем судової експертизи, входити до складу президії та секцій науково-консультативної та методичної ради та брати участь у науковій роботі з створення методик проведення судових експертиз;
- розширення переліку видів експертиз, які проводяться судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ;
- встановлення граничних строків проведення експертиз, що сприятиме дотриманню розумних строків розгляду справи у суді;
Ефективне представництво України у закордонних юрисдикційних органах з розгляду інвестиційних спорів: