20 листопада 2019 р. проведено “євроінтеграційне” засідання Уряду, за результатами якого, зокрема:

    –    з метою актуалізації завдань у сфері європейської інтеграції та імплементації останніх тенденцій у розвитку права ЄС в національне законодавство України оновлено план заходів з виконання Угоди про асоціацію (постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 1005);

    –    відкрито публічний доступ до інформаційної системи планування, моніторингу та оцінки результативності виконання Угоди про асоціацію “Пульс Угоди” (до цього доступ до системи мали лише органи державної влади);

Довідково: система “Пульс Угоди” (http://pulse.eu-ua.org/ua) є всеохоплюючою та включає чіткі завдання, що згруповані за 24 сферами суспільного життя, і оновлюється кожних два тижні. Показники системи відображають прогрес у виконанні Україною зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію.

    –    започатковано роботу щодо запуску пілотного проекту зі створення Офісу євроінтеграції у м. Херсон як центру, спрямованого на максимальне залучення регіонів до освітніх, наукових, культурних, ділових проектів / програм ЄС. Цей крок покликаний забезпечити децентралізацію європейської інтеграції та покращити доступ населення регіонів до інформації про нові можливості, що відкриваються у рамках співробітництва України з ЄС;

    –    запроваджено на національному рівні систему управління та контролю за виконанням Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми, що відкрило Україні доступ до ресурсів Європейського інструменту сусідства (5  млн.  євро для фінансування участі України у зазначеній програмі) на підтримку політики інтеграції у Дунайському регіоні та сприяння реалізації проектів за участю українських партнерів у рамках Дунайської транснаціональної програми (постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 1038);

    –    прийняті рішення про укладення додаткових угод з ЄС для продовження підтримки у сфері управління міграційними процесами та надання притулку, регіонального розвитку та реформи у сфері юстиції. Також Урядом ухвалено відповідні зміни щодо заходів по реформуванню державного управління в Україні, виконанням яких обумовлено отримання фінансування від Сторони ЄС (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 1094 та №  1095);

    –    на підтримку в актуальному стані Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) відповідно до змін в Гармонізованій системі опису та кодування товарів 2017 року (ГС-2017) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС) схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про Митний тариф України” (реєстраційний номер  2482 від 21 листопада 2019 р.);

    –    для удосконалення законодавчого регулювання організаційних та правових засад мультимодальних перевезень вантажів в Україні, а також державної підтримки мультимодальних перевезень схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень TРACEКA” (реєстраційний номер 0010 від 21 листопада 2019 р.) та проект Закону України “Про мультимодальні перевезення” (реєстраційний номер 2685 від  27 грудня 2019 р.). Їх прийняття та подальша реалізація сприятиме використанню більш екологічно чистих видів транспорту, що створить передумови для зміцнення та збереження здоров’я населення, зниження рівня забруднення атмосферного повітря;

    –    схвалено та подано до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки” (реєстраційний номер 2562 від 10 грудня 2019 р.), спрямований на упорядкування процедури віднесення майнових комплексів суб’єктів господарювання до об’єктів підвищеної небезпеки (ідентифікації), зменшення адміністративного тиску на суб’єкти господарювання шляхом скасування погоджень плану локалізації та ліквідації аварій, передачі функцій із забезпечення безпеки та захисту населення за межами об’єктів підвищеної небезпеки на місцеві органи виконавчої влади.

З метою розроблення спільного робочого плану між Україною та ЄС для інтеграції України у Єдиний цифровий ринок ЄС розпочато роботу експертною місією ЄС з оцінки національного законодавства та інституційної спроможності.

18–19 листопада 2019 р. на четвертому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС (м. Брюссель) українська сторона зробила запит про взаємне визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС. Крім того, за ініціативи української сторони було запропоновано започаткувати неформальний переговорний процес стосовно перегляду та модернізації Угоди про асоціацію з метою подальшої лібералізації тарифних та нетарифних заходів між Сторонами. Вже розпочато формування запитальної позиції української сторони, яка створюватиме базис для подальшої дискусії зі стороною ЄС.

З метою приєднання України до Індексу цифрової економіки та суспільства (DESI) у грудні 2019 року вперше проведено соціологічне дослідження цифрових навичок громадян, ініційоване Міністерством цифрової трансформації.

У сфері зміни клімату Україна висловила намір синхронізувати свою політику з політикою ЄС відповідно до цілей, визначених в новій ініціативі ЄС “Європейська зелена угода” (“European Green Deal”).

24 січня 2020 р. рішенням Уряду створено міжвідомчу робочу групу з питань подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейська зелена угода” під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Д. Кулеби.

28 січня 2020 р. відбулось шосте засідання Ради асоціації між Україною та ЄС, ключовими результатами якого стало:

    –    домовленість продовжувати поглиблення економічної інтеграції і регуляторної адаптації України з ЄС у таких секторах як цифрова економіка, сприяння торгівлі, митне співробітництво та юстиція і внутрішні справи;

    –    відзначення оновлення Додатку XXVII до Угоди про асоціацію щодо енергетики, а також необхідність його належної імплементації відповідно до узгоджених керівних  принципів;

    –    домовленість працювати над оновленням інших додатків, де це необхідно;

    –    визнання прагнень України до продовження адаптації її законодавства до acquis ЄС у сфері цифрової економіки та готовності ЄС до подальшої підтримки цифрової трансформації України, зокрема за допомогою програми щодо електронного урядування та цифрової економіки;

    –    в рамках Європейської зеленої угоди, домовленість сторін продовжувати співпрацювати щодо декарбонізації та захисту навколишнього середовища;

    –    визнання важливості якнайшвидшого укладення Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС;

    –    в контексті початку переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), сторони підтвердили взаємне зобов’язання щодо проведення та сприяння місії з попередньої оцінки стану української системи якості та адаптації національного законодавства до права ЄС;

    –    відзначення важливості залучення регіонів України та кроків Української Сторони, спрямованих на відкриття регіональних Офісів євроінтеграції, завданням яких є підтримка зв’язків регіонів з ЄС;

    –    відзначення сфери взаємного інтересу в сфері юстиції, свободи та безпеки: інтегроване управління кордонами, національні системи притулку та управління ідентифікацією на основі біометричних засобів, протидія відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, боротьба з організованою злочинністю та тяжкими міжнародними злочинами. Україна представила ЄС свою пропозицію щодо Нового порядку денного Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки;

    –    підтвердження наміру обох сторін докладати спільних зусиль для забезпечення підтримки підготовки українських державних службовців у співпраці з Коледжем Європи в Натоліні (Республіка Польща).

Створено спільну Урядово-Парламентську платформу для вжиття системних, спільних, послідовних кроків щодо наближення законодавства України до права ЄС.

У взаємодії з Верховною Радою України проведено значну нормотворчу роботу у сфері європейської інтеграції, за результатами якої ухвалено основоположні євроінтеграційні закони, зокрема, щодо:

у сфері інтелектуальної власності

    –    впровадження європейських стандартів якості товарів (Закон України від 20  вересня 2019 р. № 123-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”);

    –    спрощення умов отримання і захисту права власності на компонування мікросхем як для великих компаній, так і для простих громадян (Закон України від 19 вересня 2019 р. №  111-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів”);

    –    боротьби з контрафактом та підробками, потік яких йде через митний кордон до нашої держави. Завдяки новому рівню захисту інтелектуальної власності, яка перетинає кордони України, фальшиві товари, які наносять шкоду виробникам та економіці, будуть зупинятись на кордоні (Закон України від 17 жовтня 2019 р. №  202-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України”);

у сфері транспорту, інфраструктури, безпеки перевезень

    –    впровадження технічних умов експлуатації доріг, підвищення безпеки дорожнього руху, ефективного використання бюджетних коштів під час ремонту автомобільних доріг (Закон України від 11 вересня 2019 р. № 54-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю”);

    –    впровадження механізму аудиту безпеки автомобільних доріг загального користування, який використовують, у тому числі, країни ЄС (Закон України від 17  жовтня 2019 р. № 200-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо управління безпекою автомобільних доріг”);

    –    залучення приватного капіталу до управління держмайном без приватизації (Закон України від 3 жовтня 2019 р. № 155-IX “Про концесію”);

    –    встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення дітей з метою підвищення рівня безпеки дітей на дорозі, сприяння зменшенню дитячого травматизму і смертності під час дорожньо-транспортних пригод (Закон України від 29 жовтня 2019 р. № 224-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей”);

у сфері захисту прав громадян, у соціальній сфері

    –    оперативного реагування на порушення прав громадян, які стали споживачами неякісних фінансових послуг (Закон України від 20 вересня 2019  р. №  122- IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг”);

у сфері сприяння та захисту бізнесу, митниці, боротьби з корупцією

    –    вдосконалення нормування у будівництві для боротьби з корупцією в будівельній галузі (Закон України від 3 жовтня 2019 р. № 156-IX “Про внесення змін до Закону України “Про будівельні норми” щодо удосконалення нормування у будівництві”);

    –    добровільності застосування національних стандартів (Закон України від 20  вересня 2019 р. №  124-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”);

    –    вдосконалення публічних закупівель, яке надає можливість відкриття ринку публічних закупівель ЄС для українських компаній у різних секторах економіки (Закон України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”);

    –    перезапуску НАЗК (Закон України від 2 жовтня 2019 р. № 140-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції”);

    –    запровадження в українському законодавстві положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, яку підписали 35 країн Європи (Закон України від 12  вересня 2019 р. №  78- IX “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи”);

    –    створення інституту авторизованих економічних операторів (Закон України від 2 жовтня 2019 р. № 141-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів”);

    –    внесення змін до Додатка І-А до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині зміни зобов’язань ЄС щодо обсягів тарифних квот на м’ясо птиці, що зробить можливим забезпечити збереження інтересів українських виробників м’яса птиці (Закон України від 5 грудня 2019 р. № 345-IX “Про ратифікацію Угоди у формі обміну листами між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до торговельних преференцій щодо м’яса птиці та переробленого м’яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони”);

    –    удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду (Закон України від 12 грудня 2019 р. № 367-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду”);

    –    запровадження захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (Закон України від 6 грудня 2019 р. № 361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (набрання чинності – 28 квітня 2020 р.);

    –    скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів у фінансовому секторі, забезпечення конкурентного середовища та нівелювання діяльності недобросовісних компаній (“спліт”) (Закон України від 12 вересня 2019  р. № 79-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг” (набрання чинності – 1 липня 2020 р.);

у сфері захисту довкілля та енергетики

    –    впровадження європейських стандартів поводження з радіоактивними відходами і довгострокової безпеки остаточного їх захоронення (Закон України від  17 жовтня 2019 р. № 208-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері поводження з радіоактивними відходами”);

    –    регулювання правовідносин щодо виробництва, імпорту, експорту, зберігання, використання, розміщення на ринку та поводження з озоноруйнівними речовинами, фторованими парниковими газами, товарами та обладнанням, які їх містять або використовують, що впливає на озоновий шар та на рівень глобального потепління (Закон України від 12 грудня 2019 р. № 376-IX “Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами” та Закон України від 12 грудня 2019 р. № 377-IX “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”);

    –    реформування ринку природного газу України з метою досягнення його лібералізації, ефективності, прозорості та подальшої інтеграції з ринком ЄС (Закон України від 31 жовтня 2019 р. № 264-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу”);

    –    забезпечення встановлення високого рівня радіаційної безпеки та радіаційного захисту при застосуванні ядерної енергії у різних сферах економіки та безпеки життєдіяльності людини (Закон України від 18 вересня 2019 р. № 107-IX “Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії”).

Щодо залучення допомоги ЄС:

    –    забезпечено підвищення ефективності використання допомоги ЄС, зокрема розблоковано 472 млн. євро кредитних та грантових коштів від міжнародних фінансових організацій (що були заблоковані близько двох років) – Верховною Радою України ратифіковано міжнародні фінансові угоди. Ці кошти підуть на реалізацію інфраструктурних проектів в Україні;

    –    з метою посилення фінансової підтримки аграрного сектору, розвитку малих і середніх фермерських господарств та підприємств ЄС буде надано 26 млн. євро в рамках нової програми;

    –    забезпечено підтримку ЄС регіону українського Приазов’я, який безпосередньо постраждав від російської агресії та фактичної морської блокади Росією українських портів м. Маріуполя і м. Бердянська. За результатами роботи оціночної місії ЄС з питань підтримки регіону Приазов’я, загальна сума реально акумульованих ЄС коштів для потреб Приазов’я становить 60 млн. євро, очікуваний пакет має сягнути 450 млн. євро. У листопаді 2019 р. за участі ЄС в м.  Маріуполі відбулась Інвестиційна конференція з підтримки Приазов’я. У м.  Маріуполь було відкрито Офіс ЄС з імплементації проектів з децентралізації та боротьби з корупцією;

    –    у 2019 році залучено гуманітарну допомогу ЄС для України на суму 23  млн.  євро, зокрема для подолання соціально-економічних і гуманітарних наслідків російської агресії;

    –    забезпечено відкриття ЄС кредитних ліній для України через свої фінансові установи, зокрема Європейський інвестиційний банк. Станом на 31 грудня 2019 р. загальний обсяг наданих ЄІБ фінансових ресурсів в Україні, як в державному, так і приватному секторі, складає більше 6,4 млрд. євро.

Щодо підтримки України:

    –    в ускладнених умовах перезавантаження інституцій ЄС забезпечено збереження єдності держав-членів ЄС, а також послідовності дій Євросоюзу на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Крім того, забезпечено посередницьку роль ЄС та його підтримку позиції України у рамках тристоронніх переговорів Україна – ЄС – Російська Федерація щодо укладення українсько-російського контракту про умови транзиту російського газу територією України відповідно до норм законодавства ЄС;

    –    забезпечено продовження на наступні періоди обмежувальних заходів у рамках “кримського”, “секторального”, “індивідуального” санкційних пакетів ЄС, а також запровадження додаткових санкцій ЄС у зв’язку з актом агресії Російської Федерації у Керченській протоці;

    –    забезпечено впровадження на загальноєвропейському рівні інструкцій щодо ідентифікації російських паспортів, що незаконно видаються Російською Федерацією на тимчасово окупованих територіях сходу України та застосування обмежень щодо видачі державами-членами ЄС віз за такими документами.

Подальші заплановані дії

у митній сфері:

• розроблення підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для впровадження програми авторизованого економічного оператора, розроблення ІТ- рішень, тренування та інформування із запуску авторизованого економічного оператора;
• прийняття двостороннього рішення між Україною та ЄС про взаємне визнання уповноважених економічних операторів;
• адаптація програмного забезпечення, необхідного для реалізації національного компонента нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) в Україні;
• повномасштабне тестування національної складової системи NCTS;
• проведення попередньої всебічної діагностичної місії ЄС для визначення дій, необхідних Україні для приєднання до Конвенції про спільну транзитну процедуру та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами;
• приєднання України до Конвенції про загальний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами після успішного завершення встановлених процедур;
• інтеграція національної складової системи NCTS до загальноєвропейської NCTS;

у цифровій сфері:

• оновлення Доповнення ХVІІ-3 до Угоди про асоціацію з метою імплементації нових актів права ЄС та отримання “режиму внутрішнього ринку” у телекомунікаційному секторі;
• укладання угоди про транскордонне визнання довірчих послуг між Україною та ЄС;
• приєднання України до Індексу цифрової економіки та суспільства (DESI);
• розроблення спільного робочого плану дій з ЄС щодо розвитку додаткових форм співробітництва з метою інтеграції України в Єдиний цифровий ринок ЄС;

щодо Угоди АСАА:

• проведення попередньої оцінки експертною місією ЄС інституцій української інфраструктури;
• досягнення домовленостей зі стороною ЄС щодо початку проведення переговорів з метою підписання Угоди АСАА;

щодо актуалізації Угоди про асоціацію:

• започаткування переговорного процесу щодо параметрів лібералізації торгівлі та інших питань, пов’язаних з торгівлею;
• продовження роботи щодо актуалізації взаємних зобов’язань за Угодою про асоціацію, у тому числі з урахуванням розвитку права ЄС (зокрема оновлення Додатків I-A, XV, XVII-2, XVII-3, XVII-4, XVII-5, XXII-A, XXII-D, XXVIII, XXX, XXXI, XXXV, XXXIХ—XLI);

у транспортній сфері:

• забезпечення якнайшвидшого укладення Угоди про спільний авіаційний простір;
• вжиття заходів щодо прискорення адаптації законодавства України у сфері транспорту;

у сфері енергетики:

• подальша імплементація актів права ЄС, передбачених у Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, зокрема щодо забезпечення незалежності Енергетичного регулятора і Державної інспекції ядерного регулювання та створення конкурентних і прозорих ринків електроенергії та природного газу;

щодо подальшого тиску на Російську Федерацію:

• забезпечення збереження єдиної позиції ЄС у підтримці суверенітету і територіальної цілісності та подальшого політико-дипломатичного і економічного тиску на Російську Федерацію, зокрема шляхом розширення та удосконалення санкційних режимів, спрямованих проти Російської Федерації. Опрацювання зі Стороною ЄС питання щодо встановлення санкцій у зв’язку із проведенням Російською Федерацією незаконних місцевих виборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, а також протиправного запуску залізничного сполучення між територією Російської Федерації та тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим;
  
• вжиття заходів для сприяння застосуванню до Російської Федерації санкційного режиму ЄС за здійснення кіберзлочинів та нового глобального правозахисного санкційного механізму у контексті реагування на порушення прав людини в окупованому Криму;

щодо залучення допомоги ЄС:

• залучення допомоги ЄС для відновлення та розвитку постраждалих регіонів від агресії Російської Федерації;
• забезпечення отримання Україною другого траншу макрофінансової допомоги ЄС  обсягом 500 млн. євро;
• залучення допомоги та ресурсів ЄС з метою підтримки реалізації соціально-економічних реформ в Україні;

щодо інших напрямків інтеграції:

• узгодження позицій України та ЄС щодо модальностей перегляду окремих положень Угоди про асоціацію в частині функціонування зони вільної торгівлі;
• подальша робота над Новим порядком денним Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки;
• забезпечення підтримки Європейським Союзом та його державами-членами подальшої секторальної інтеграції України з ЄС.