З метою удосконалення норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму Урядом забезпечено подання до Верховної Ради України та супроводження Закону України від 6 грудня 2019 р. № 361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, який передбачає:

    –    створення умов для деофшоризації національної економіки;

    –    застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу;

    –    запровадження оновлених міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF);

    –    збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції;

    –    удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення бенефіціарних власників;

    –    посилення вимог для платіжних систем при здійсненні грошових переказів.

У рамках детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг розширено сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій (Закон України від 20  вересня 2019 р. № 129-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг”, у розробленні та супроводженні якого у Верховній Раді України брав участь Мінфін), що сприятиме:

    –    руйнуванню окремих схем ухилення від сплати податків;

    –    зменшенню корупційних ризиків при адмініструванні податків та зборів;

    –    розширенню фіскалізації розрахункових операцій;

    –    залученню більшої кількості суб’єктів господарювання до застосування реєстраторів розрахункових операцій та створення таким чином рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.

Розпочато реформування Держаудитслужби:

    –    Мінфіну передано повноваження з формування політики у сфері державного фінансового контролю (постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2019  р. №  922);

    –    шляхом реорганізації Держаудитслужби утворено новий орган – Офіс фінансового контролю (постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №  1025).

Подальші заплановані дії

• Імплементація положень оновленого Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”
• Актуалізація стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму.
• Забезпечення створення аналітичного органу влади, на який покладатиметься обов’язок щодо проведення фінансових розслідувань злочинів у сфері публічних фінансів.
• Удосконалення діяльності органу державного фінансового контролю, зокрема в частині:

-    перегляду правових засад функціонування органу державного фінансового контролю та його інструментарію як органу, що здійснює аналіз інформації про використання державних ресурсів та контрольні заходи за високоризиковими операціями (зокрема, підготовка проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” з метою перегляду функцій та інструментарію органу державного фінансового контролю; перегляд підзаконних нормативно-правових актів з питань здійснення заходів державного фінансового контролю);

-    удосконалення інформаційно-аналітичних систем органу державного фінансового контролю (удосконалення процедури оцінки ризиків діяльності підконтрольних установ; забезпечення здійснення ризик-орієнтованого відбору в автоматизованому режимі за допомогою Інформаційно-аналітичної бази державного фінансового контролю; підготовка пропозицій щодо удосконалення інформаційно-аналітичних систем органу державного фінансового контролю тощо);

-    забезпечення функціонування нового органу державного фінансового контролю.

• Розширення нормативно-правової бази з метою набрання чинності міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал (зокрема, подання на ратифікацію Протоколу про внесення змін до конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування з Нідерландами).