Затверджено нові Програми, спрямовані на залучення до регулярного читання понад 1 млн. дітей та молоді через розширення пропозиції дитячої літератури та промоцію читання, запуск дослідження викладання літератури в школі для виявлення читацьких уподобань школярів, що становить 50 % бюджету Українського інституту книги (програми на 2020 рік з популяризації читання, поповнення фондів публічних бібліотек, українська цифрова бібліотека, “Нова українська книга”).

Спільно з народними депутатами розроблено проект Закону України “Про українську жестову мову” (реєстраційний номер 2340 від 29 жовтня 2019 р.), положення якого гарантують рівні права для осіб з інвалідністю на визнання й підтримку їх особливої культурної та мовної самобутності, особливо в частині жестових мов і культури осіб з вадами слуху. Прийняття цього Закону покращить доступ до інформації, освіти, культури, охорони здоров’я та інших сфер, що в результаті полегшить життя осіб з порушенням слуху та/або мовлення.

З метою захисту і оживлення культурної спадщини, її інтеграції в життя українців створено Державну інспекцію культурної спадщини та Державну службу охорони культурної спадщини (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 995).

Розроблено проект Закону України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові, що врегулює, посилить відповідальність за незаконну забудову, підвищить відповідальність за порушення у сфері охорони культурної спадщини та знизить корупційні ризики.

Зупинено незаконну забудову: з вересня 2019 р. накладено у 20 разів більше фінансових санкцій та вдвічі збільшено кількість приписів про припинення незаконного будівництва порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Понад 1 млн. жителів малих українських міст і селищ долучилися до Днів європейської спадщини – масштабного волонтерського проекту, спрямованого на зближення української та європейської культур, згуртованості громадян навколо української спадщини – маловідомих пам’яток, привернення уваги громадськості до їх історичної та архітектурної цінності.

Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, що доповнює світовий культурний простір українською автентичністю.

Гуцульську коляду та плєси Верховинського району Івано-Франківської області включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що гарантує фінансування державою цих традицій для їх збереження і відтворення.

Розроблено проект Закону України “Про ратифікацію Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954  року”, який подано до Верховної Ради України Президентом України (реєстраційний номер 0036 від 4 лютого 2020 р.). Положення законопроекту спрямовано на забезпечення моніторингу та контролю держави за переміщенням культурних цінностей, які розміщені на окупованих територіях, посилення відповідальності за порушення міжнародних конвенцій, надання спеціального захисту культурним цінностям на тимчасово окупованих територіях.

Прийнято рішення про створення Музею сучасного мистецтва як центру тяжіння для креативних ідей, просування і промоції сучасного мистецтва, гнучкого інструменту підтримки українського митця.

З метою вимірювання показника результативності політики “Стійке зростання частки населення, яке усвідомлює та поділяє візію України” розроблено опитувальник для регулярних репрезентативних соціологічних досліджень, яке буде вперше проведено в І півріччі 2020 року.

Подальші заплановані дії

• Активізація культурного діалогу щодо питань ідентичності, спільних цінностей та творення спільного блага:

    - формування візії, місії та цілей творення гуманітарного середовища в Україні на довгострокову перспективу через широке громадське обговорення та затвердження Стратегії гуманітарного розвитку України до 2050 року;

    - розроблення та запуск “культурного барометра” – періодичних досліджень ідентичності українців (у тому числі її множинності, особливостей в кожній області), їх вибір цінностей, підтримку різноманітності, сприйняття світу і себе в світі, усвідомлення доступних інструментів і можливостей для саморозвитку та творчого самовираження, відношення до національної/історичної пам’яті, відчуття громадянського обов’язку, приналежність до місця, гордість за свою місцевість.

• Підвищення рівня участі громадян у культурних практиках:

    - запровадження системи показників результативності для закладів культури щодо контенту, репертуару (представлення протягом року не менше 20 % сучасних українських і сучасних світових мистецьких творів в афішах (програмах) театрів, концертних організацій, мистецьких колективів), а також переліку доступних культурних послуг, які мають надаватися у закладах культури (бібліотеках, клубах, мистецьких школах, музеях, театрах, філармоніях, цирках);

    - стимулювання попиту на культуру в громадах та створення середовища для збереження і поширення культурних практик шляхом оголошення року аматорського мистецтва в Україні та реалізацію конкурсу міждисциплінарних проектів, програми міжрегіональних обмінів кращими місцевими практиками зі збереження народної творчості та аматорського мистецтва, всеукраїнського конкурсу-огляду аматорських колективів;

    - реалізація інноваційних програм Українського інституту книги у партнерстві з бібліотеками, книговидавцями, ІТ-індустрією спрямованих на повернення моди на читання, створення цифрових майданчиків для читання, підвищення рівня критичного мислення громадян.

• Формування екосистеми сучасного мистецтва, зокрема:

    - створення Музею сучасного мистецтва для переосмислення сучасної ідентичності та здобутків українського мистецтва;

    - забезпечення спрямування 20 млн. грн. на закупівлю творів мистецтва до державної частини Музейного фонду України;

    - врегулювання ринку та переміщення творів мистецтва (зокрема, приватних колекцій та авторських прав митців) для захисту національного культурного надбання України та прав власності колекціонерів, для збільшення прибутку українських митців, збільшення робочих місць, доступності та відкритості приватних колекцій для науковців та громадськості, збільшення виставкових та галерейних проектів;

    - фінансування довгострокової оренди (до 20 років) у центральній локації “Арсенале” на Венеціанській бієнале сучасного мистецтва для постійної промоції українських митців.

• Збереження і оживлення культурної спадщини та культурних цінностей, їх спеціальний захист на тимчасово окупованій території:

    - створення електронного інформаційного ресурсу для об’єктів рухомої та нерухомої культурної спадщини, а також втрачених (викрадених, залишених) на тимчасово окупованій території культурних цінностей;

    - початок реставрації Будинку органної музики – костьолу Святого Миколая, реставрація приміщень Національного заповідника “Софія Київська”;

    - розблокування та продовження будівництва “Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності” та продовження будівництва Національного музею “Меморіал жертв Голодомору”;

    - завершення роботи над створенням Концепції комплексного розвитку Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, музею тоталітарних режимів;

    - розроблення національного законодавства, яке забезпечить захист місць пам’яті національного та міжнародного значення, допоможе встановити спеціальні охоронні режими їх територій (відповідальність за порушення цілісності місць, означення обов’язків та прав щодо збереження та утримання), але в той же час стимулюватиме розвиток супутньої інфраструктури, покращить їх доступність;

    - імплементація положень Нікосійської конвенції 2017 року про загрози культурній спадщині, що введе кримінальну відповідальність за злочини проти культурної спадщини, забезпечить створення спеціалізованих підрозділів (культурної поліції) із захисту та фізичної охорони культурної спадщини;

    - створення системи Lost Art Ukraine для постійного збору інформації про цінності українського походження у приватних колекціях, музеях, архівах закордоном; проведення ідентифікації українських цінностей, розшуканих на території інших держав, та їх фізичного повернення в Україну.

• Посилення інтегрованості у загальноєвропейський цивілізаційний простір:

    - ратифікація угод та фінансування участі в Програмі “Креативна Європа” 2021–27, європейських преміях (EUPL, EFFE, Europa Nostra та ін.), EURIMAGES та угоді Ради Європи про культурні маршрути для підвищення впізнаваності України за ознаками “культура” та “туризм”, збільшення туристичних потоків та доходів українських туристичних і культурних операторів, позиціонування України у світі як безпечного мультикультурного середовища;

    - створення умов для подальшого розвитку секторів культурних і креативних індустрій (наближенні національного законодавства до європейських стандартів надання аудіовізуальних медіа послуг);

    - зміцнення спроможності культурного сектору щодо реалізації успішних міжнародних проектів (інформаційні і навчальні заходи, в тому числі в регіонах онлайн, а також створення онлайн CRM-системи);

    - підготовка до внесення в Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Чорнобильської зони, археологічного комплексу “Кам’яна могила”, культури Трипілля, Білгород-Дністровської фортеці (Аккерман).

• Розроблення та подання до Верховної Ради України проекту Закону України щодо порядку реалізації прав корінних народів та національних меншин, який унормує рівноправні відносин між українською етнічною нацією, корінними народами та національними меншинами на принципах міжетнічної толерантності та злагоди, рівних можливостей для самореалізації громадян незалежно від статі, раси, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, політичних чи релігійних переконань, мовних та інших ознак.
• Розроблення та запуск роботи безкоштовної онлайн-платформи з вивчення української мови із залученням бібліотек, що підвищить компетентності громадян у частині застосування мови у повсякденному житті, знизить комунікаційні бар’єри та підвищить залученість різних груп населення до спільного інформаційно-культурного простору.