Забезпечено доступність на Публічній кадастровій карті України інформації про 271 територію Смарагдової мережі Європи площею близько 6 млн. га на території України.

Довідково: території були включені до всеєвропейської природоохоронної мережі ще у 2016 році, але до цього часу інформацію про них можна було знайти лише на інформаційному ресурсі Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) або за окремим письмовим запитом у Мінекоенерго.

Наявність окремого шару про території Смарагдової мережі України на Публічній кадастровій карті України допоможе зберегти природу, забезпечити баланс між охороною природи і розвитком бізнесу та зменшити втрати або ризики втрат при плануванні господарської діяльності на територіях Смарагдової мережі.

106 нових українських територій включено до Смарагдової мережі Європи. Завдяки включенню нових українських територій до Смарагдової мережі Європи, Україна забезпечує збереження видів флори і фауни та природні оселища, що охороняються на європейському рівні.

Створено національний природний парк “Кремінські ліси” (10 вересня 2019  року), загалом станом на 1 січня 2020 року в Україні функціонує 52  національні природні парки.

Розпочато створення транскордонного біосферного резервату в межах Прип’ятського Полісся (створено українсько-білоруську робочу групу та узгоджено план її діяльності на 2020 рік, яким передбачено підготувати концепцію цього біосферного резервату).

Підготовлено проекти наказів Мінекоенерго щодо створення та діяльності регіональних центрів порятунку та реабілітації диких тварин, які вилучені з природного середовища з метою надання допомоги таким тваринам та внесення змін до Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах.

Забезпечено сучасним обладнанням та облаштовано приміщення трьох вимірювальних лабораторій сучасними приладами для вимірювання пріоритетних забруднюючих речовин згідно з вимогами європейських директив:

-    лабораторія моніторингу вод Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів (м. Слов’янськ);

-    лабораторія моніторингу вод Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ (м. Вишгород);

-    лабораторія моніторингу вод Дністровського басейнового управління водних ресурсів (м. Івано-Франківськ).

Підготовлено попередню редакцію проекту концепції щодо єдиного державного водного кадастру України.

Створено та наповнюється геопортал “Водні ресурси України”.

Здійснено заходи щодо збільшення лісистості України:

-    з відтворення лісів на площі 42,0 тис. га, що становить 105 % від площі суцільних зрубів 2018 року, в тому числі заходи з лісорозведення – створення нових лісів на земельних ділянках, де раніше ліси не зростали на площі 2,2  тис.  га;

-    з сертифікації лісів згідно з вимогами FSC на добровільній основі. Станом на 1 січня 2020 р. сертифіковано 133 державні лісогосподарські підприємства загальною площею 4040,9 тис. га, що становить 43 % від їх загальної кількості та 53 % загальної площі.

Вищезазначені заходи сприятимуть збільшенню лісистості України та дозволять забезпечити ведення лісового господарства у сертифікованих підприємствах не тільки відповідно до українського законодавства, а і з урахуванням міжнародних вимог. Проведення відповідних заходів буде поновлено весною, після настання сприятливих умов для здійснення робіт з висаджування дерев та проведення польових робіт із сертифікації лісів.

Започатковано процес проведення інвентаризації земель Чорнобильської зони, що дасть можливість врегулювання земельних питань розвитку альтернативної енергетики з урахуванням особливого режиму території та потреб збереження Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника (опрацьовано відповідний проект розпорядження Кабінету Міністрів України).

Забезпечено у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування підготовку пропозицій щодо досягнення природоохоронних цілей в процесі реформування земельних відносин та децентралізації влади, зокрема щодо проектів Законів України:

-    “ Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” (реєстраційний номер 2194 від 1 жовтня 2019 р.);

-    “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель” (реєстраційний номер 2280 від 17  жовтня 2019 р.).

Внесено зміни до посадового складу Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням (постанова Кабінету Міністрів України від  4 грудня 2019 р. № 1065).

Подальші заплановані дії

• Виконання програми діагностичного моніторингу для басейнів Дністра, Дунаю та Вісли, виконання програми операційного моніторингу для басейну Дону.
• Створення нової лабораторії моніторингу вод у Басейновому управлінні водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю (м. Одеса).
• Визначення хімічного стану масивів поверхневих вод басейну Дону.
• Розроблення програми діагностичного моніторингу для басейнів Дніпра, Південного Бугу, Приазов’я та Причорномор’я.
• Встановлення референційних умов для басейнів Дністра, Дунаю та Вісли.
• Долучення басейнових рад до розподілу фінансових ресурсів.
• Створення Digital Platform управління та комунікації в заповідній справі, що буде включати наступні блоки: відкриті дані про об’єкти природно-заповідного фонду України, науковий, природоохоронний, туристичний, еколого-освітній, онлайн-моніторинг статусу збереження рідкісних та зникаючих в Європі видів дикої флори і фауни та природних оселищ.
• Створення окремого інформаційного шару Державного земельного кадастру (Публічна кадастрова карта) територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
• Створення відкритої бази даних Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
• Створення окремого інформаційного шару Державного земельного кадастру (Публічна кадастрова карта) щодо територій Смарагдової мережі Європи в межах України.
• Встановлення меж існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду у натурі.
• Створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду, створення природоохоронних територій міжнародного значення.
• Створення візит-центрів в установах природно-заповідного фонду.
• Розширення мережі маршрутів в національних природних парках та біосферних заповідниках, у тому числі з використанням інтерактивних методів та інфраструктурою для осіб з інвалідністю.
• Забезпечення активної та ефективної участі установ природно-заповідного фонду у соціальних мережах.
• Забезпечення організації та проведення інформаційних кампаній серед населення щодо цінності територій та об’єктів природно-заповідного фонду (екосистемні послуги, у тому числі: попередження зміни клімату, збереження генофонду тваринного і рослинного світу, ландшафтів тощо).
• Створення механізму управління територіями Смарагдової мережі Європи на державному рівні.
• Початок створення системи моніторингу статусу збереження рідкісних та зникаючих в Європі видів дикої флори і фауни та природних оселищ.
• Запровадження системи оцінки ефективності управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду.
• Оптимізація оподаткування земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
• Реформування діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду України за європейським зразком, зокрема щодо попередження правопорушень.
• Забезпечення видання четвертої редакції Червоної книги України (тваринний світ), четвертої редакції Червоної книги (рослинний світ), другої редакції Зеленої книги України.
• Вдосконалення нормативно-правового регулювання використання та збереження об’єктів тваринного і рослинного світу.
• Запровадження міжнародних правил та процедур у галузі відповідальності і відшкодування, пов’язаних з генетично модифікованими організмами відповідно до вимог Нагойсько-Куала-Лумпурського додаткового протоколу про відповідальність і відшкодування до Картахенського протоколу про біобезпеку.
• Запровадження справедливого і рівноправного розподілу вигід від використання генетичних ресурсів відповідно до вимог Нагойського протоколу про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигід від їхнього використання до Конвенції про біологічне різноманіття.
• Вдосконалення структури земель країни, зменшення розораності та підвищення лісистості території, відновлення антропогенно змінених екосистем та сприяння досягненню нейтрального рівня деградації земель.
• Врегулювання питань збереження прибережних територій.