Вчасно схвалено Державний бюджет України на 2020 рік (Закон України від 14  листопада 2019 р. № 294-IX) з основними параметрами:

    –    доходи – 1095,6 млрд. грн. (на 88,3 млрд. грн., або 8,8 % більше, ніж у 2019  році);

    –    видатки – 1182,0 млрд. грн. (на 89 млрд. грн., або 8,14 % більше, ніж у 2019  році);

    –    дефіцит – 94,3 млрд. грн. (2,09 % ВВП);

    –    державний та гарантований державою борг – 2 363,5 млрд. грн. (52,4 % ВВП).

Закон забезпечує виконання державою зобов’язань перед громадянами, вчасне фінансування соціальної сфери та сектору безпеки, подальшу підтримку макрофінансової стабільності, позитивний меседж в рамках співпраці з МФО.

З метою ефективного використання бюджетних коштів з урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу, впливу на бюджет зміцнення курсу гривні, Урядом забезпечено вирішення першочергових завдань (Закон України від  31  жовтня 2019 р. № 265-IX “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”), зокрема:

    –    вирішення проблеми заборгованості із заробітної плати шахтарям, а також недопущення відключення шахт від електропостачання;

    –    забезпечення фінансування об’єднаних та новостворених міністерств;

    –    збільшення рівня грошового забезпечення військовослужбовців;

    –    здійснення усіх необхідних платежів з виконання державою боргових та гарантійних зобов’язань.

Довідково:  виконання бюджетних показників у 2019 році:

-    доходи державного бюджету за 2019 рік становили 998,3 млрд. грн. (виконання показника затвердженого Законом  – 99,1 %);

-    видатки державного бюджету за 2019 рік становили 1072,9 млрд. грн., (виконання показника затвердженого Законом – 98,2 %);

-    фактичний дефіцит державного бюджету у 2019 році становив 78  млрд.  грн. або 1,9 % ВВП порівняно із затвердженим річним рівнем дефіциту у 91,1  млрд.  грн. або 2,26 % ВВП (у розрахунках використано очікуваний Мінекономіки обсяг номінального ВВП у сумі 4022,1 млрд. грн., врахований під час розроблення макроекономічного прогнозу на 2020–2022 роки);

-    фактичний первинний профіцит державного бюджету у 2019 році становив 41,2 млрд. гривень.

З метою унормування питань формування та виконання державного і місцевих бюджетів Урядом розроблено проект  та Верховною Радою України  прийнято Закон України від 14 листопада 2019 р. № 293-IX “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”, який передбачає:

    –    покращення адміністрування платежів та забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів;

    –    забезпечення стабільного та своєчасного фінансування сфери освіти, охорони здоров’я та соціального захисту;

    –    удосконалення управління видатками соціального спрямування в частині надання пільг та житлових субсидій населенню;

    –    приведення норм Бюджетного кодексу у відповідність зі змінами, внесеними до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України”, Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, міжнародної статистики державних фінансів.

Визначено правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат (Закон України від 3 грудня 2019 р. № 324-IX “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”, у розробленні та супроводженні якого у Верховній Раді України брав участь Мінфін), що сприятиме:

    –    підвищенню рівня соціальної справедливості (допомогу від держави отримують саме ті, хто її потребує);

    –    підвищенню адресності державної допомоги;

    –    раціональному використанню бюджетних коштів;

    –    мінімізації бюджетних втрат від помилок та шахрайств в соціальній сфері;

    –    оптимізації видатків при формуванні бюджетів усіх рівнів;

    –    автоматизації перевірки державних виплат.

Довідково: у 2019 році за результатами верифікації Мінфіном підготовлено 12,9 млн. рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, для додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності; також надано 20,7 млн. рекомендацій щодо виявлених помилок у різних реєстрах і базах даних.

Створено умови для залучення коштів приватного сектору та детінізації у сферах, де традиційно витрачалися державні кошти, зокрема прийнято закони:

-    “Про оренду державного та комунального майна” (№ 157-IX від 3 жовтня 2019  р.) – має на меті спрощення та осучаснення процедури оренди державного та комунального майна; забезпечення конкурентоспроможності державного та комунального майна у відносинах оренди; пожвавлення економічного розвитку; залучення додаткових інвестицій; посилення захисту прав орендарів;

-    “Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового (№ 318-IX від 3 грудня 2019 р.) – спрямований на становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів; детінізацію обігу спирту.

Удосконалено механізм фінансового забезпечення надання медичної допомоги (постанова Кабінет Міністрів України № 1161 від 27 грудня 2019 р. “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги”). Це дасть змогу:

    –    безкоштовно отримувати високоспеціалізовану медичну допомогу (враховуючи її значну вартість, яка напряму пов’язана з унікальністю послуг та їх високотехнологічністю);

    –    здійснити розрахунок державних гарантій третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з урахуванням реальної потреби населення та медичних показань;

    –    створити систему забезпечення доступності, своєчасності та якості третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

З метою підвищення рівня фінансового забезпечення місцевих бюджетів, що сприятиме наданню органами місцевого самоврядування основних гарантованих послуг населенню, погоджено розподіл додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я між місцевими бюджетами у 2020 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від  18 грудня 2019 р. № 1327).

З метою забезпечення збалансованості державних фінансів, підвищення прогнозованості та доступності коштів для виконання державних функцій забезпечено проведення експертиз законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Довідково: станом на 1 лютого 2020 р. Мінфіном проведено експертизу 1014  законопроектів.

Для забезпечення громадян якісними державними послугами, проведення аналізу ефективності бюджетних видатків, Урядом підтримується розвиток інструменту огляду витрат державного бюджету, зокрема:

    –    визначено організаційні та методологічні засади проведення оглядів витрат державного бюджету (наказ Мінфіну від 23 жовтня 2019 р. № 446, зареєстровано в Мін’юсті 23 грудня 2019 р. за № 1277/34248);

    –    завершено огляди витрат у таких сферах:

-    агропромислового комплексу в частині забезпечення суб’єктів господарювання агропромислового комплексу доступними фінансовими ресурсами;

-    пенсійного забезпечення в частині встановлення надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету;

-    освіти і науки в частині надання загальної середньої та професійно-технічної освіти закладами соціальної реабілітації та адаптації.

    –    завершується проведення оглядів витрат ще у шести сферах (МОН, МОЗ – по дві сфери, Мінекоенерго та Мінсоцполітики – по одній сфері).

Урядом забезпечено доступ громадян, бізнесу, міжнародних партнерів (усіх заінтересованих сторін) до отримання своєчасної, повної та зрозумілої інформації про публічні фінанси, зокрема:

    –    підвищено рівень відкритості інформації про публічні фінанси:

-    16 вересня 2019 р. запроваджено у дослідну експлуатацію офіційний державний портал доступу до Реєстру проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями (https://proifi.gov.ua);

-    19 вересня 2019 р. запроваджено аналітичний інструмент для бюджетних показників BOOST (https://openbudget.gov.ua/analytics/incomes);

-    22 вересня 2019 р. стартував проект “Е-контракт” – інтеграція і автоматизація процесів трьох державних систем: Держказначейства, Мінфіну (E-data – Spending – витрати бюджетних коштів) та Мінекономіки (Prozorro);

-    14 листопада 2019 р. розширено функціонал модулю “Місцеві бюджети” Державного веб-порталу бюджету для громадян (openbudget.gov.ua) – збільшено кількість місцевих бюджетів у розрізі їх рівнів, а також візуалізовано структуру трансфертів між державним та місцевими бюджетами (https://openbudget.gov.ua/local-budget?id=26400100000);

-    20 листопада 2019 р. опубліковано новий інтерактивний аналітичний інструмент (“дешборд”) про функціонування у 2018 році закладів вищої освіти (III–IV рівнів акредитації) (https://mof.gov.ua/uk/the-reform-of-education).

    –    внесено зміни до Концепції створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет” (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1418). Окреслено коло завдань для розбудови інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет”, зокрема завдань для платформи “Е- Контракт”, а також включення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів для участі у розробці MVP (minimum value product) для “Е-Контракту”.

В рамках розвитку внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах:

-    впроваджено оновлені Стандарти внутрішнього аудиту, які наближені до міжнародних стандартів;

-    удосконалено методологію діяльності з внутрішнього аудиту з урахуванням кращих міжнародних практик;

-    реалізується програма підвищення кваліфікації для внутрішніх аудиторів шляхом проведення відповідних навчальних заходів (у 2019 році проведено 6  навчальних заходів для 130 внутрішніх аудиторів, а у січні 2020 року запроваджено дистанційне навчання, зокрема проведено перший вебінар для понад 130 працівників підрозділів внутрішнього аудиту із 62 державних органів);

-    тривають пілотні проекти з побудови внутрішнього контролю, спрямовані на посилення відповідальності керівників за управління і розвиток установи в цілому (управлінська відповідальність та підзвітність);

-    удосконалено методологічне забезпечення діяльності з внутрішнього контролю.

Подальші заплановані дії

• Забезпечення підготовки та схвалення середньострокової Бюджетної декларації та бюджетів на її основі.
• Проведення щомісячного аналізу відхилень показників фактичного виконання бюджету від затверджених показників (з метою забезпечення мінімального відхилення фактичних показників бюджету від запланованих), а також прискорення прийняття паспортів та порядків використання бюджетних коштів, що дозволить використовувати бюджетні кошти у повному обсязі відповідно до бюджетних призначень.
• Проведення оглядів витрат державного бюджету для підвищення ефективного витрачання бюджетних коштів у обраних сферах.
• З метою зниження бюджетного дефіциту до 1,5 % ВВП в 2024 році та підтримання щорічного первинного профіциту планується щороку в Бюджетних деклараціях та проектах Державного бюджету України передбачати його поступове зниження, зокрема: на 2021 рік – 1,88 % ВВП, на 2022 рік – 1,7 % ВВП, на 2023 рік  – 1,6 % ВВП, на 2024 рік – 1,5 % ВВП.
• З метою досягнення показника ефективності “Підвищення рейтингу України в Open Budget Index до 25 місця за результатами оцінки 2024 року” здійснення аналізу національної бюджетної документації для виявлення “вузьких місць” з урахуванням критеріїв рейтингу Open Budget Index та за результатами розроблення пропозицій щодо удосконалення національної бюджетної документації у співпраці з усіма учасниками бюджетного процесу щодо їх впровадження.
• Охоплення у 2020 році верифікацією переважної більшості державних виплат.
• Забезпечення подальшого розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю, зокрема у 2020 році:

-    реалізація двох пілотних проектів з внутрішнього контролю у державних органах;

-    удосконалення методологічних підходів до організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту;

-    проведення навчальних заходів з внутрішнього контролю (у тому числі запровадження навчальної програми з фінансового управління і контролю для різних цільових груп) та внутрішнього аудиту (у тому числі шляхом запровадження дистанційного навчання з метою залучення більшої кількості учасників та економії ресурсів);

-    проведення зовнішніх оцінок якості внутрішнього аудиту в державних органах з метою надання рекомендацій щодо удосконалення такої діяльності;

-    започаткування створення інтерактивного порталу з питань державного внутрішнього фінансового контролю, який міститиме навчальні та інформаційно-аналітичні модулі (передбачено в рамках Угоди EU4PFM, впродовж 2020–2022 років), що дозволить автоматизувати процеси у цій сфері;

-    постійна роз’яснювальна і консультаційна підтримка державних органів з питань державного внутрішнього фінансового контролю з метою підвищення обізнаності у цій сфері.