Житловий фонд в Україні за роками забудови розподіляється таким чином: 16.3% збудовані до 1945 р., 68.7% збудовані в період 1946-1990 р.р., 4,2% збудовано в період 1990-2000 рр. та 10.8% збудовано після 2000 р. В малій частці будівель вже здійснено заходи з підвищення рівня енергетичної ефективності, проте більше 80 % будівель житлового фонду України є застарілими з точки зору ефективності використання енергії та мають високий рівень втрат при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів.

У січні-серпні 2018 року за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (що включають в себе витрати на тепло, гаряче водопостачання, оплату енергетичних ресурсів: електроенергія, природний газ, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо) звернулось 4244,2 тис. домогосподарств[1]. У житловому секторі станом на 25.11.2019 року[2] 5377 учасників ОСББ/ЖБК скористалися програмою «Теплих кредитів». З них більшість учасників брали участь неодноразово. Найбільш популярні заходи – заміна вікон в МЗК (38%) та модернізація обладнання теплового пункту (21%), результатом яких є фактичне скорочення споживання теплової енергії 3.65% та 10.35% відповідно[3].

Кількість будівель житлового та громадського сектору, у яких реалізовано заходи з енергоефективності, є незначною. Характер заходів в переважній більшості таких будівель носить фрагментарний характер. Зокрема, із 300 укладених договорів енергосервісу, лише у 5% предметом угоди є проведення саме комплексної модернізації громадської будівлі

[1] За даними Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2018/09/143.pdf

[2] Звіт Держенергоефективності надісланий Мінрегіону листом від 26.11.2019 №353-16/16/2-19

[3] Аналіз ефективності реалізації програми «Теплі кредити» проведений Директоратом енергоефективності в 2018 році

Середній питомий показник споживання енергії в будівлях житлового фонду в Україні складає близько 209 кВт•год/м2 . У той же час за даними, що наводяться ЄБРР, наприклад у Норвегії, загальне питоме енергоспоживання домашніх господарств 140-170 кВт·год/м2, а у Болгарії – 100-130 кВт•год/ м2 [1]. Надмірні втрати при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів в будівлях призводять до необхідності субсидування оплати енергетичних ресурсів населенням.

Середній питомий показник споживання енергії в громадських будівлях на сьогодні визначити неможливо, оскільки в Україні відсутні статистичні дані та реєстри будівель державної та комунальної форми власності. Відповідно, відсутність повної інформації щодо кількості таких будівель, а також інформації щодо опалювальної площі,  унеможливлює розрахунок питомих показників споживання енергії у громадських будівлях.

За результатами досліджень Berlin Economics, здійсненими в 2014 році, впровадження комплексу заходів з підвищення енергетичної ефективності в житлово-комунальному секторі, потенціал скорочення споживання газу в Україні складає 11,4 млрд м³ газу на рік, що становить 58% від імпорту України.

Окрім цього, такий стан речей має значний вплив на загальні макроекономічні показники України в цілому. Показник енергоємності України (0,318 кг н.е. (нафтового еквіваленту) за долар США у 2005 р. – показник кінцевого споживання) в 3,12 рази перевищує середній показник для Європи[2] (0,102 кг н.е. (нафтового еквіваленту) за долар США у 2005 р.). Обсяг енергії, що споживається в житлових будівлях в Україні складає близько 32%[3], або 16435 тис.т.н.е. (2017 р)

[1] Національний план дій з енергоефективності до 2020 року.

[2] Інформація щодо досвіду країн Євросоюзу з підвищення енергоефективності, енергоаудиту та енергоменеджменту з енергоощадності в економіці країн, ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» грудень 2017 р https://ua.energy/wp-content/uploads/2018/01/Pidvyshhennya-energoefektyvnosti-v-YES.pdf

[3] Дані Енергетичного балансу України за 2017 рік згідно інформації Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/energ/en_bal/arh_2012.htm

Протягом останніх десятиліть тривало поступове формування та поглиблення проблеми. Через постійне заниження тарифів (до 2015 року) на енергетичні ресурси для домогосподарств, були створені дестимулюючі умови до інвестицій в заходи з енергоефективності будівель. Також неефективна система управління та обслуговування житла не забезпечувала належних умов утримання будівель, своєчасного проведення поточних та капітальних ремонтів, що лише поглиблювало проблему ефективного споживання енергії в будівлях. У 2015 році відбулось наближення тарифів на енергію в Україні до рівня ринкових, як результат, проблема стала ще відчутнішою.

У той же час, заборгованість населення за сплату комунальних послуг зростає. (станом на кінець грудня 2018 р. за постачання природного газу вона становить – 26,4 млрд.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 16,7 млрд.грн, за постачання електричної енергії – 4,8 млрд.грн[1]). Таке становище буде лише погіршуватися у разі відсутності впровадження ефективних заходів щодо підвищення рівня енергоефективності в будівлях.

 Завдяки запровадженню термомодернізації будинків, є можливість вивільнити додатковий ресурс для реалізації запланованих Урядом заходів державної політики із поліпшення показників енергетичної ефективності фонду житлових та громадських будівель в Україні.

Стосовно громадських будівель – видатки з державного та місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг за 2016-2018 роки становили 24,267 млрд грн за постачання природного газу, 22,000 млрд грн за централізоване опалення та постачання гарячої води та 25,289 млрд грн[2] за постачання електричної енергії. Відповідно, також є значний потенціал скорочення споживання шляхом забезпечення енергетичної ефективності будівель.

 Динаміка проблеми протягом останніх десятиліть призвела до того, що 44% виробленої та імпортованої енергії втрачається при її перетворенні та транспортуванні до кінцевого споживача, що на 12% вище ніж в країнах ЄС.

[1] http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2019/01/13.pdf

[2] Видатки державного та місцевого бюджетів (загальний та спеціальний фонди) та оплату комунальних послуг та енергоносіїв, грн (за даними Державної казначейської служби України)