Ми подолаємо проблему вразливості паливно-енергетичного комплексу від зовнішніх та внутрішніх загроз, залежності від імпортерів, діяльності учасників енергетичних ринків та енергетичних застарілих технологій.
Ми заінтересовані у максимальному заміщенні імпорту енергоносіїв, оскільки ці дії матимуть позитивний ефект на економічне зростання країни та гарантуватимуть її стале енергозабезпечення. Розвиток вітчизняного видобутку нафти і газу та їх переробки також приведуть до створення нових робочих місць та розширення податкової бази по всьому ланцюжку задіяних послуг та товарів у суміжних галузях. Імпорт з урахуванням ризиків енергетичної безпеки та розрахунку довгострокової економічної доцільності буде здійснюватися лише за умови, коли він є економічно доцільним.
Ми запровадимо систему створення стратегічних запасів з метою подолання та нівелювання короткочасних або тривалих, реальних або потенційних обставин, явищ, чинників або подій, що можуть порушити безпеку та стійкість функціонування енергетичного сектору країни. В середньостроковій перспективі необхідно створити стратегічний запас енергоресурсів до 2-х місяців.
Ми диверсифікуємо джерела та маршрути постачання енергетичних ресурсів. Підвищимо рівень захищеності енергетичної інфраструктури, в тому числі від кібератак, підвищимо рівень фізичного захисту.
Половина українців декларують обізнаність в енергетиці лише на загальному рівні; лише 12% зазначають, що вони повністю поінформовані1. Населення хоче краще розуміти ціноутворення та бути впевненими в справедливих тарифах. Низький рівень конкуренції, зношене обладнання та часті відключення мало турбують населення та бізнес
Надійне енергопостачання є найважливішою умовою функціонування всіх сфер економіки. Для кожного українця доступ до світла та тепла є базовою потребою. Українці стурбовані зростанням тарифів, однак не переймаються незадовільним станом енергозабезпечення. 52% хочуть дізнатися як економити на оплаті рахунків.
Недостатній рівень конкуренції на енергетичних ринках несе ризики щодо надійного енергозабезпечення. Відсутній дієвий механізм створення стратегічних запасів, видобутку природного газу, нафти, урану. При цьому, тривалість планових та непланових перерв в електропостачанні в Україні в три рази (455 хв. при планових та 696 хв. при непланових) перевищує тривалість перерв в Європі (всього 160 хв. при планових та 102 хв. при непланових). Обладнання та енергетичні мережі потребують масштабного ремонту та оновлення
Технологічний рівень та зношення обладнання електроенергетики вже дійшли до критичної межі, коли подальша його експлуатація несе значні ризики не тільки щодо виконання головної функції - забезпечення економіки і населення електроенергією, але й щодо виникнення техногенних аварій, неконтрольованого збільшення собівартості електроенергії, збільшення питомих витрат палива та загострення екологічних проблем2.
Більшість потужностей вугільних ТЕС в Україні була введена в експлуатацію у 1960-х роках, тому їх обладнання - на межі фізичного зносу. По даним за 2018 рік 52% електромереж знаходяться в критичному стані та потребують оновлення. Поки що електроенергія з АЕС здається дешевою для ринку і споживачів, однак приховані витрати на атомну енергію накопичуються, і вартість вирішення цих проблем зрештою ляже на бюджет та платників податків. За умови продовження чинної державної політики наступні 1-3 роки Україна збільшуватиме імпортозалежність. Невиконання стратегії збільшення власного видобутку природного газу, видобутку урану, відсутність стратегічних запасів та диверсифікованих джерел і маршрутів постачання енергетичних ресурсів, незахищеність енергетичної інфраструктури, все це неминуче обернеться для українців повною політичною та економічною залежністю від інших країн та високими тарифами для українців
Завдання: Прийняття змін до первинного і вторинного законодавства щодо розвитку конкуренції на енергетичних ринках | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
---|---|---|---|
Внесення змін до чинного законодавства в частині удосконалення механізмів покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу та учасників ринку електричної енергії узгоджених з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства | 01.09.2020 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; Енергетичне Співтовариство; НКРЕКП; АМКУ |
Удосконалення вторинного законодавства в електроенергетичному секторі щодо посилення конкуренції на ринку електроенергетики та запровадження найкращих європейських практик регулювання ринків, спрямованих на розвиток конкурентних відносин з дотриманням принципів стійкого розвитку енергетичних ринків | 01.09.2019 | 31.12.2020 | АМКУ; Мінекоенерго; НКРЕКП |
Актуалізація та постійний моніторинг виконання Плану заходів щодо синхронізації ОЕС України з об'єднанням енергетичних систем держав-членів Європейського Союзу та його оновлення у разі необхідності | 01.01.2019 | 31.12.2022 | Мінекоенерго; НЕК "Укренерго"; АМКУ |
Завершення процедури відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобутку і постачання природного газу з метою забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи України | 01.09.2019 | 01.02.2020 | Мінекоенерго; Мінекономіки; НКРЕКП; Мінфін; НАК "Нафтогаз" |
Завдання: Удосконалення механізму розроблення "порядків відключення" споживачів природного газу та забезпечення щорічного їх оновлення | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Внести зміни до Правил про безпеку постачання природного газу щодо удосконалення механізму розроблення переліків споживачів та черговості припинення (обмеження) їм постачання природного газу у разі виникнення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації | 01.09.2019 | 01.02.2020 | Мінекоенерго; ДРС; Мін'юст |
Щорічне оновлення переліків споживачів та черговості припинення (обмеження) їм постачання природного газу у разі виникнення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації | 01.07.2020 | 30.11.2020 | Мінекоенерго; Оператори ГРМ; Оператор ГТС; Місцеві державні адміністрації |
Завдання: Розробка/оновлення механізмів запровадження стратегічного запасу критично необхідних енергоресурсів | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Внесення змін до "Порядку формування, зберігання, використання та поновлення стратегічного резерву ядерного палива та ядерних матеріалів» | 01.09.2019 | 30.06.2020 | Мінекоенерго; НАЕК "Енергоатом"; ДП "Схід ГЗК"; Держатомрегулювання |
Внесення змін до чинного законодавства щодо визначення дієвого механізму створення та використання стратегічних запасів | 01.12.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; НКРЕКП; Держгеонадра; УГВ |
Розробка законопроекту для визначення джерела фінансування функціонування стратегічного запасу природного газу | 01.12.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; НКРЕКП; Держгеонадра; УГВ |
Внесення змін до Національного плану дій щодо механізму використання стратегічного запасу природного газу | 01.12.2020 | 31.07.2021 | Мінекоенерго; НКРЕКП; Держгеонадра; УГВ |
Завдання: Створення умов для залучення приватних інвесторів у видобуток газу та нафти | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розроблення проекту закону України щодо удосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції | 01.12.2019 | 30.06.2020 | Мінекоенерго; Мінекономіки; Мінфін |
Проведення регулярних електронних аукціонів з продажу спецдозволів на користування нафтогазоносними надрами (в кількості не менше 50 спецдозволів на рік) | 01.09.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; Держгенадра |
Забезпечення підписання та ефективний супровід Угод про розподіл продукції | 01.09.2019 | 31.01.2020 | Мінекоенерго |
Розроблення та подання на розгляд Верховній Раді України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ефективного розвитку нафтогазовидобувної галузі» | 01.09.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго |
Моніторинг виконання Концепції розвитку газовидобувної галузі України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1079-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 842-р) | 01.12.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; Держгеонадра; Мінфін; Міжвідомча комісія з укладення угод |
Завдання: Створення сприятливих фіскально-інвестиційних умов для збільшення обсягів власного видобутку вуглеводневої сировини та забезпечення ресурсами вітчизняну нафто та газопереробку | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Запровадження стимулюючих ставок рентної плати за користування надрами для видобування нафти та конденсату з нових свердловин | 01.12.2019 | 30.06.2020 | Мінфін; Мінекоенерго; Держгеонадра; НАК «Нафтогаз України»; АТ «Укргазвидобу-вання»; ПАТ «Укрнафта» |
Зменшення ставок рентної плати за користування надрами для видобування нафти та конденсату з діючих (старих) свердловин до 29% та 14% в залежності від глибини покладів | 01.12.2019 | 30.06.2020 | Мінфін; Мінекоенерго; Держгеонадра; НАК «Нафтогаз України»; АТ «Укргазвидобу-вання»; ПАТ «Укрнафта» |
Запровадження стимулюючих ставок рентної плати за користування надрами для видобування нетрадиційних скупчень вуглеводнів (до рівня не вище 5%) | 01.12.2019 | 30.06.2020 | Мінфін; Мінекоенерго; Держгеонадра; НАК «Нафтогаз України»; АТ «Укргазвидобу-вання»; ПАТ «Укрнафта» |
Виключення з об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування нафти та газового конденсату дренажних та супутньо-пластових підземних вод, які використовуються для власних технологічних потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин | 01.12.2019 | 30.06.2020 | Мінфін; Мінекоенерго; Держгеонадра; НАК «Нафтогаз України»; АТ «Укргазвидобу-вання»; ПАТ «Укрнафта» |
Завдання: Створення умов для забезпечення українських АЕС в урановому оксидному концентраті власного виробництва | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розроблення Концепції та Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу України на 2021-2025 роки | 01.09.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; ДП "Схід ГЗК"; Держатомрегулювання |
Нормативне супроводження будівництва підприємства на базі Новокостянтинівсього родовища уранових руд та видобуток на базі нових родовищ уранових руд | 01.01.2020 | 31.01.2035 | Мінекоенерго; Мінфін; Мінекономіки; ДП "СхідГЗК" |
Завдання: Запровадження механізму стимулювання зниження технологічних витрат та зменшення середньої тривалості та частоти відключень споживачів | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Моніторинг та контроль за виконанням ОСП та ОСР інвестиційних програм | 01.09.2019 | 30.11.2020 | НКРЕКП; Мінекоенерго; Держенергонагляд |
Розроблення концепції «Smart Grid» для розподільчих електричних мереж | 01.09.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; НКРЕКП |
Включення до Планів розвитку оператора системи передачі та операторів систем розподілу заходи направлені на зниження технологічних витрат та зменшення середньої тривалості та частоти відключень споживачів | 01.08.2019 | 31.08.2024 | Мінекоенерго; Держенергонагляд; НКРЕКП |
Завдання: Реалізація національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розроблення проекту Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» | 01.12.2019 | 31.03.2020 | Мінекоенерго |
Розроблення проектів актів Кабінету Міністрів України щодо імплементації положень Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» | 01.07.2020 | 31.12.2020 | Мінекоенерго |
Подання до Секретаріату Енергетичного співтовариства звіту про виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок за 2019 рік | 01.03.2020 | 30.04.2020 | Мінекоенерго |
Завдання: Забезпечення конструктивного діалогу з українськими споживачем та українським бізнесом та донесення споживачам про необхідність реформування енергетичного сектору | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Проведення форумів з метою інформування бізнесу та споживача щодо стану та проблем енергетичного сектору. (доповіді, проєкти і аналітика) | 01.09.2019 | 30.09.2020 | Мінекоенерго; МКМС; Мінцифри; НКРЕКП |
Проведення на державному рівні інформаційної кампанії (реклами на радіо та телебаченні, в соцмережах) | 01.09.2019 | 30.09.2020 | Мінекоенерго; МКМС; Мінцифри |
Аналіз стану реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року та оприлюднення звіту а також підготовка пропозицій щодо її оновлення | 01.01.2020 | 30.09.2020 | Мінекоенерго |
Підписано контракт на транзит природного газу територією України до країн Європейського Союзу:
– за результатами тристоронніх переговорів між Україною, Європейським Союзом та Російською Федерацією щодо умов транспортування природного газу з Російської Федерації транскордонними газопроводами з 2020 року, 30 грудня 2019 року Україна і Росія підписали новий договір про транспортування природного газу територією України. Угоду укладено на 5 років з можливістю пролонгації ще на 10 років на аналогічних умовах;
– завдяки підписаному контракту було досягнуто наступних цілей:
- стабільність на газовому ринку Європи – це потенційне зменшення ціни на газ для кінцевого споживача;
- ПАТ “Газпром” сплатив 2,918 млрд. доларів США державній компанії НАК “Нафтогаз України” згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу;
- протягом наступних 5 років Україна гарантовано отримає за транзит приблизно 7,2 млрд. доларів США або більше, в залежності від фактичних об’ємів прокачки;
- міста України, такі як Вовчанськ, Могилів-Подільський, Троїцьке та Воєводське будуть забезпечені газом цієї зими (при зупинці транзиту вони б залишилися без газу через особливості приєднання до мережі);
- тенденції до зменшення та стабілізації ціни на газ та отримання щорічних надходжень до бюджету позитивно вплинуть на економіку України;
– анбандлінг та створення за європейською практикою незалежного оператора газотранспортної системи України дало змогу підписати новий транзитний договір з ПАТ “Газпром” відповідно до положень європейського законодавства.
Залучення інвесторів з метою збільшення видобутку вітчизняних енергоносіїв
З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій у видобуток нафти і газу Урядом схвалено законопроекти:
– “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного розвитку нафтогазоносної галузі” (реєстраційний номер 2821 від 30 січня 2020 р.), який передбачає внесення змін до Кодексу України про надра, Законів України “Про угоди про розподіл продукції”, “Про нафту і газ”, “Про оцінку впливу на довкілля”. Удосконалюється процедура проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції, критерії визначення переможця конкурсу, встановлюється мінімальна площа ділянок нафтогазоносних надр, мінімальна частина прибуткової продукції держави, збільшуються строки прийняття конкурсних заявок. Закріплюється загальне правило аукціонного продажу спеціальних дозволів на користування надрами, передбачається резервування земельних ділянок для потреб надрокористування, виключається погодження з Держгеонадра правил технічної експлуатації, проектів і планів розробки родовищ та переробки мінеральної сировини щодо нафти і газу. Припиняються повноваження обласних рад та органів місцевого самоврядування на погодження надання у користування надр загальнодержавного значення;
– “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр” (реєстраційний номер 2807 від 27 січня 2020 р.), що спрямований на боротьбу зі “сплячими ліцензіями”. Запроваджується щомісячна плата за користування ділянками нафтогазоносних надр якщо не розпочато видобування вуглеводнів після спливу трьох років з дати його видачі. Розмір плати за користування залежить від розміру площі та дати видачі дозволу і стимулюватиме користувачів нафтогазоносними надрами прискорювати проведення геолого-розвідувальних робіт, розробку та подальше видобування вуглеводнів, а у разі виявлення недоцільності або неспроможності – добровільно відмовлятися від частини невикористаних ділянок. Якщо інвестор не сплачує плату за користування ділянками нафтогазоносних надр понад три місяці спеціальний дозвіл анулюється в судовому порядку;
– “Про внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр” (реєстраційний номер 2808 від 27 січня 2020 р.), що передбачає включення плати за користування ділянками нафтогазоносних надр до дохідної частини загального фонду Державного бюджету України.
Крім того, прийнятим Верховною Радою України Законом України від 19 грудня 2019 р. № 402-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин” (проект якого подано Кабінетом Міністрів) передбачено удосконалення порядку надання надр у користування на умовах угод про розподіл продукції: виключено необхідність погодження проектів угод з органами місцевого самоврядування, внесено зміни в частині проведення оцінки впливу на довкілля, визначено підстави визнання конкурсу таким, що не відбувся. Також запроваджується на постійній основі проведення електронних онлайн-аукціонів щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами, запроваджується електронний кабінет заявника-надрокористувача для електронного подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів, їх переоформлення, внесення до них змін. Передбачено особливі умови розпорядження земельними ділянками для сприяння провадженню діяльності з видобування корисних копалин.
Проходження осінньо-зимового періоду 2019 / 2020 року
З метою підготовки та сталого проходження осінньо-зимового періоду 2019 / 2020 року:
- сформовано та затверджено відповідні накази щодо ремонту обладнання електростанцій та забезпечення надійності роботи електричних мереж;
- накопичено станом на 1 листопада 2019 р. запасів вугілля в цілому на теплових електростанціях та теплоелектроцентралях 1776 тис. тонн, що більше від показника гарантованого запасу;
- в підземні сховища газу станом на 1 листопада 2019 р. було закачано 21,8 млрд. куб. метрів природного газу;
- запаси мазуту на складах ТЕС та ТЕЦ станом на 1 листопада 2019 р. становили 31,5 тис. тонн, у тому числі 16,5 тис. тонн – на ТЕС та 15 тис. тонн – на ТЕЦ.
Для забезпечення сталого проходження осінньо-зимового періоду 2019 / 2020 року в Мінекоенерго щотижня проводяться наради стосовно вирішення проблемних питань із забезпечення постачання енергетичного вугілля на електростанції.
Держенергонаглядом проведено огляд 8376 або майже 30 % дошкільних, навчальних та лікувальних закладів з питань готовності їх енергетичного обладнання до роботи в опалювальний період. За результатами проведених оглядів було підписано 8376 актів їх готовності до роботи в опалювальний період.
Станом на 30 січня 2020 р. під час проходження осінньо-зимового періоду 2019 / 2020 року графіки аварійних відключень споживачів та графіки погодинного відключення роздрібних та промислових споживачів не застосовувались.
Спорудження нових балансуючих потужностей:
– Дністровська ГАЕС (виконувалися роботи у відповідності до затверджених програм будівельно-монтажних робіт по об’єктам І черги (гідроагрегати № 1, № 2 та № 3) та ІІ черги (гідроагрегат № 4);
– Канівська ГАЕС (виконано проектні роботи з розроблення містобудівної документації з планування території; розроблено Інвестиційний проект “Будівництво Канівської ГАЕС”, який проходить державну експертизу для подальшої участі у відборі інвестиційних проектів, для яких надається державна підтримка);
– Ташлицька ГАЕС (гідроагрегат № 3) – здійснено підняття рівня води в Олександрівському водосховищі до відмітки 16,0 м, виконані будівельно-монтажні роботи по релейному залу в обсязі гідроагрегату № 3, розроблено звіт з оцінки впливу на довкілля за проектом з поетапним підвищенням нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища до позначки +20,7 м, для забезпечення фінансування будівництва ведеться робота щодо залучення кредиту МФО (Європейського інвестиційного банку);
– Каховська ГЕС-2 – розроблено Інвестиційний проект “Будівництво Каховської ГЕС-2”, за яким у подальшому буде проведено державну експертизу. Будівництво Каховської ГЕС-2 (встановлена потужність – 250 МВт) дозволить збільшити середньобагаторічний виробіток електроенергії.
Введення зазначених об’єктів в експлуатацію дозволить покрити існуючий попит на пікову потужність в об’єднаній енергетичній системі України. Потужності ГАЕС, як аварійний та частотний резерв, будуть задіяні при інтеграції енергосистеми України в європейську енергосистему для покриття попиту на маневрову електроенергію із забезпеченням вимог щодо якості електроенергії.
Технічний розвиток, реконструкція, модернізація енергетичних об’єктів:
– завершено реконструкцію гідроагрегату № 2 Київської ГАЕС, що дозволить підвищити надійність енергопостачання, а також – надійність та безпеку експлуатації обладнання ГАЕС, стабільне задоволення потреби в електроенергії в пікові години графіку навантажень, підвищення якості виробленої електроенергії, гнучкості та мобільності функціонування енергосистеми України в цілому, інтегрованості українського енергоринку в енергетичний ринок ЄС;
– введено в дію 429 км ліній електропередачі (0,4–150 кВ); 54,1 мВА трансформаторної потужності; 19,93 км волоконно-оптичних мереж зв’язку.
Підвищення рівня фізичного захисту ядерних об’єктів:
– комісіями перевірено відповідність здійснених підприємствами організаційно-правових та інженерно-технічних заходів щодо забезпечення фізичного захисту об’єктів вимогам чинного законодавства;
– реалізовано заходи, передбачені у 2019 році Планом заходів з технічного переоснащення та реконструкції інженерно-технічних засобів систем фізичного захисту атомних електростанцій державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
Диверсифікація поставок ядерного палива для вітчизняних АЕС
Компанія “Westinghouse” сьогодні є єдиною альтернативною компанією – постачальником палива для реакторів типу ВВЕР АЕС України у рамках диверсифікації постачання ядерного палива.
Роботи з впровадження ядерного палива виробництва компанії “Westinghouse” виконуються відповідно до Виконавчої угоди між Урядами України і США щодо Проекту кваліфікації ядерного палива для атомних електростанцій України, підписаної 5 червня 2000 року (з доповненнями), передбачено постачання TB3-WR виробництва компанії “Westinghouse” на період до 2025 року.
У 2019 році виконано постачання 6 партій по 42 TB3-WR. На даний час 746 TB3-WR виробництва компанії “Westinghouse” експлуатуються в складі активних зон шести енергоблоків. Енергоблоки № 5 ВП “Запорізька АЕС” і № 3 ВП “Южно-Українська АЕС” повністю завантажені ядерним паливом виробництва компанії “Westinghouse”. На 2020 рік заплановано постачання 6 партій TB3-WR.
Крім того, між ДП “НАЕК “Енергоатом” та компанією “Westinghouse” 2 вересня 2019 р. підписано “Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю в ядерно-енергетичний галузі щодо питань впровадження палива компанії “Westinghouse” для реакторів ВВЕР-440 ВП РАЕС.
На даний час ДП “НАЕК “Енергоатом” та компанія “Westinghouse” виконують роботи з техніко-економічної оцінки впровадження ТВЗ ВВЕР-440 компанії “Westinghouse” на енергоблоках № 1, 2 ВП РАЕС та НТК “ЯПЦ” ННЦ ХФТІ розробляє техніко-економічне обґрунтування циклу для реакторів ВВЕР-440.
Держатомрегулювання 28 грудня 2019 р. погоджено технічне рішення стосовно переведення ядерного палива виробництва компанії “Westinghouse” (ТВЗ-WR) в промислову експлуатацію на енергоблоці № 3 ВП “Южно-Українська АЕС” (за результатами експлуатації протягом першої паливної кампанії з використанням виключно палива “Westinghouse”).
Продовження строку експлуатації енергоблоків атомних електростанцій:
– 26 грудня 2019 р. Держатомрегулювання переоформлена ліцензія ДП “НАЕК “Енергоатом” № ЕО 000064 на право провадження діяльності на етапі життєвого циклу “Експлуатація ядерних установок Южно-Української АЕС” в частині експлуатації енергоблока № 3 ВП “Южно-Українська АЕС” у понадпроектний період. Дата наступної періодичної переоцінки безпеки енергоблока № 3 ВП “Южно-Українська АЕС” – 10 лютого 2030 року.
Подальші заплановані дії