Ми запровадимо систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, створимо національну систему адаптації до зміни клімату. Розраховуємо, що відсоток суб’єктів господарювання, що запровадили системи моніторингу, звітності та верифікації, буде постійно збільшуватись.
Ми започаткуємо політику декарбонізації, енергоефективності та скорочення викидів парникових газів та споживання озоноруйнівних речовин.
Ми організуємо проведення необхідних досліджень, щоб краще зрозуміти наслідки глобальної зміни клімату для України, та допоможемо громадянам підготуватись до таких наслідків. В найбільш вразливих галузях, що вже потерпають від зміни клімату, ми будемо розробляти плани з адаптації до таких змін. Якість планування громадянами та бізнесом своєї діяльності буде кращою, що підвищить вірогідність його успішності. Це, в свою чергу, вплине на продуктивність економіки.
Вирішення проблеми зміни клімату потребує значних системних змін в енергетичному, транспортному, промисловому секторах та секторі будівель країни
Бездіяльність щодо скорочення викидів та адаптації призведе до наслідків, які буде значно дорожче або неможливо подолати. Помилкове прийняття рішень щодо розвитку енергетичного сектору призведе до неможливості необхідних скорочень викидів в майбутньому, високої вартості для економіки чи втрати інвестицій через необхідність передчасного виводу з експлуатації енергетичних систем на викопному паливі
Європейський Союз розглядає введення вуглецевого податку для імпортованих товарів, що ставить значні економічні ризики частині української промисловості у випадку відсутності рівноцінних обмежень на викиди парникових газів
Найважливішим сектором є енергетичний, так як понад 70% викидів пов’язані зі спалюванням викопного палива. Частка викопного палива в енергетичному, промисловому та транспортному секторах є переважною. Частка відновлюваної енергетики, незважаючи на механізми підтримки, в загальному кінцевому енергопостачанні залишається низькою – 6,6 % (8,6 % частка ВДЕ в електроенергетиці; 7,6% в системах опалення та охолодження, 2017 рік). Інші важливі сектори: транспорт, сільське господарство, промисловість, лісове господарство і управління відходами
В секторальних концепціях та стратегіях часто прописані правильні дії, які за відсутністю відповідних механізмів не реалізуються в життя. Частка виділення бюджетних коштів на підтримку виробництва викопного палива більше, ніж кошти на стимулювання енергоефективності
Інвестору або місцевій владі дуже складно оцінювати потенційні ризики від глобальної зміни клімату і враховувати їх при плануванні розвитку регіону та інвестицій
| Завдання: Збільшення частки національних секторальних стратегій розвитку, які враховують науково обгрунтовані цілі і завдання щодо скорочення викидів парникових газів і ризики наслідків глобальної зміни клімату | |||
| Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
|---|---|---|---|
| Затвердження Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, в якому показник(и) скорочення обсягу викидів парникових газів є амбітним та справедливим у контексті довгострокового соціально-економічного розвитку України | 01.01.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Запровадження законодавства щодо регулювання обігу озоноруйнівних та фторованих парникових газів | 01.01.2019 | 31.12.2021 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Ратифікація Кігалійської поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар | 01.06.2020 | 31.12.2021 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Розробка і затвердження плану дій на виконання Другого національно-ви значеного внеску до Паризької Угоди | 01.06.2020 | 01.03.2021 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Розробка та прийняття Національної стратегії розвитку велотранспорту в Україні. Розробка та прийняття Плану дій до Національної стратегії розвитку велотранспорту в Україні | 01.03.2020 | 01.03.2021 | Мінінфраструктури; Мінекоенерго |
| Визначення доцільних для поширення в Україні технологій в галузях, де за останні роки спостерігається зростання викидів парникових газів та підготовка пропозицій по впровадженню цих технологій за методологіями UNFCCC та UNEP | 01.01.2019 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Завдання: Скорочення обсягу державних субсидій на видобуток та використання викопного палива | |||
| Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
| Впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні з метою отримання достовірних даних про викиди парникових газів | 01.01.2019 | 31.12.2021 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Завдання: Запровадження інструментів з метою скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів | |||
| Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
| Побудова системи ліцензування, квотування імпорту/експорту фторованих парникових газів | 31.12.2021 | 31.12.2022 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Створення Єдиного державного реєстру операторів контрольованих речовин (озоноруйнівні речовини, фторовані парникові гази) | 01.01.2020 | 31.12.2021 | Мінекоенерго, інші ЦОВВ |
| Завдання: Збільшення частки найбільш вразливих секторів до зміни клімату, для яких проведено аналіз ризиків і розроблено стратегію адаптації | |||
| Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
| Проведення галузевих досліджень щодо наслідків зміни клімату в Україні та розробка програм адаптації в найвразливіших сферах | 01.06.2020 | 31.12.2024 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Завдання: Збільшення частки регіонів України, для яких зроблено оцінку вразливості до зміни клімату та розроблено стратегію адаптації | |||
| Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
| Розроблення та затвердження Стратегії адаптації до зміни клімату України на період до 2030 року | 01.06.2020 | 01.06.2021 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Сприяння в розробці регіональних стратегій адаптації до зміни клімату | 01.06.2021 | 31.12.2024 | Місцеві органи виконавчої влади |
| Завдання: Державне фінансування, що направляється на наукові розробки і дослідження в сфері кліматоохоронної політики використовується ефективно і сприяє виконанню цілей програми дій Уряду | |||
| Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
| Підготовка стратегії розвитку гідрометеорологічних інституцій в Україні | 01.01.2020 | 01.06.2020 | Укргідрометцентр; Мінекоенерго; МВС |
| Підготовка звітності для виконання міжнародних зобов’язань за РКЗК ООН та Кіотським протоколом | 01.01.2020 | 31.12.2020 | Мінекоенерго; інші ЦОВВ |
| Завдання: Відповідні українські наукові установи мають сприятливі умови для участі в міжнародних наукових програмах і для залучення перспективної молоді в роботу | |||
| Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
| Аналіз бар’єрів і рішень щодо залучення українських наукових установ для участі в міжнародних проектах в якості підрядників | 01.01.2020 | 31.12.2020 | МОН, Мінекоенерго, інші ЦОВВ |
З метою запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та виконання Україною взятих на себе зобов’язань за Угодою про асоціацію щодо поступового наближення національного законодавства до законодавства ЄС, зокрема, в частині створення системи моніторингу, звітності та верифікації відповідно до Директиви 2003/87/ЄС, здійснено супроводження у Верховній Раді України законопроекту “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”. Верховною Радою України прийнято Закон України від 12 грудня 2019 р. № 377-ІХ “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”.
З метою забезпечення узгодженості дій органів виконавчої влади щодо формування і реалізації державної політики у сфері зміни клімату та збереження озонового шару, виконання міжнародних зобов’язань України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про Міжвідомчу комісію з питань зміни клімату та збереження озонового шару”.
Забезпечено активну співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку з метою розробки другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди.
Здійснено супровід перевірки міжнародними експертами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990–2017 роки. За результатами зазначеної перевірки дані Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990–2017 роки визнано такими, що відповідають міжнародним зобов’язанням України за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї. Згідно з цими даними Україна входить до трійки лідерів серед 44 країн-Сторін Додатку І до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату щодо досягнутих загальних скорочень викидів парникових газів у порівнянні з базовим 1990 роком.
Українська делегація взяла участь у Кліматичному саміті ООН, що відбувся 23 вересня 2019 року у м. Нью-Йорк (Сполучені Штати Америки), та підтримала приєднання України до міжнародних ініціатив “Досягнення безпечної якості повітря та приведення у відповідність до 2030 року політик щодо зміни клімату та забруднення повітря”, “Підтримання справедливого екологічного переходу шляхом формування відповідного національного плану та створення гідних “зелених” робочих місць” та “Сприяння гендерній рівності в кліматичних питаннях та розширення прав і можливостей жінок і дівчат”.
Забезпечено підготовку розпорядження Президента України від 12 грудня 2019 р. № 501 “Про делегацію України для участі у Конференції Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату, яка включатиме проведення 25 сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, 15 сесії Конференції Сторін, яка є нарадою Сторін Кіотського протоколу, та другої сесії Конференції Сторін, яка є нарадою Сторін Паризької угоди”.
На виконання зазначеного розпорядження делегація України взяла активну участь у Конференції ООН зі зміни клімату, що відбулась з 2 по 13 грудня 2019 року у м. Мадрид (Королівство Іспанія) під час проведення якої вдалось:
- не допустити прийняття Конференцією рішень, що могли б інтерпретуватися як пряме або непряме визнання будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
- зберегти прийнятні для України положення в проектах текстових рішень щодо ринкових та неринкових механізмів статті 6 Паризької угоди;
- запровадити процедуру ротації представників Східноєвропейської групи до Бюро РКЗК ООН відповідно до української пропозиції;
- вдвічі збільшити кількість українських експертів в робочих органах РКЗК ООН, Кіотського протоколу та Паризької угоди;
- погодити проекти дворічних бюджетів РКЗК ООН, Кіотського протоколу та Міжнародного журналу транзакцій на 2020–2021 роки, згідно з якими загальна сума щорічних внесків України буде зменшена на 28 % у порівнянні з 2019 роком.
Делегації України також вдалось досягти прогресу у вирішенні так званого “російського питання” та залучити делегацію ЄС до підтримки позиції України.
Протягом 2019 року здійснювалась активна реалізація проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій, що призводять до скорочення викидів парникових газів, у вересні – грудні 2019 року забезпечено фінансування та моніторинг реалізації зазначених проектів. За результатами проведеної роботи, в І кварталі 2020 року планується завершення та введення в експлуатацію чотирьох проектів за напрямками енергозбереження та відновлювальних джерел енергії, а саме:
- Капітальний ремонт (термомодернізація) корпусів № 1, № 2, № 4, № 5, № 6 Державної установи “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. Ромоданова Національної академії медичних наук України”, за адресою: вул. Платона Майбороди, 32, м. Київ;
- Капітальний ремонт фасаду будівлі УКРНДІЕП, розташованої по вул. Бакуліна, 6 в м. Харкові;
- Капітальний ремонт покрівлі будівлі Науково-дослідної установи “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем” з встановленням сонячних панелей по вул. Бакуліна, 6 в м. Харкові;
- Реконструкція асфальтно-бетонного майданчика шляхом влаштування фотоелектричної станції у м. Чорнобиль, вул. Радянська, 1-А, Іванківський район, Київська область.
Забезпечено супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами”, який прийнято Верховною Радою України 12 грудня 2019 р. № 376-IX. Закон регулює правовідносини щодо виробництва, імпорту, експорту, зберігання, використання, розміщення на ринку та поводження з озоноруйнівними речовинами, фторованими парниковими газами, товарами та обладнанням, які їх містять або використовують, що впливає на озоновий шар та на рівень глобального потепління.
З метою виконання міжнародних зобов’язань за Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар забезпечено контроль видачі ліцензій на імпорт / експорт озоноруйнівних речовин в межах визначеної у 2019 році квоти (16,42 тонни озоноруйнівного потенціалу). Передбачено розрахунковий рівень для споживання у 2020 році озоноруйнівних речовин – 0,821 ОРП-тонн для сервісних цілей (постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1109 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2020 рік”).
Підготовлено та направлено до Озонового Секретаріату щорічний звіт про споживання озоноруйнівних речовин (відповідно до вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар).
Продовжується співпраця з ПРООН щодо реалізації проекту “Початкова реалізація прискореного вилучення з обігу гідрохлорфторвуглеців (ГХФВ) у регіоні країн з перехідною економікою (КПЕ)”, в рамках якого здійснюються заходи спрямовані на зменшення обсягу використання гідрохлорфторвуглеців (озоноруйнівних речовин), а саме реалізуються інвестиційні проекти на підприємствах “Хімпостачальник” та “Едванс” з переводу на озонобезпечні технології. Опрацьовуються можливості залучення коштів Глобального екологічного фонду для реалізації проектів заміни технологій та обладнання в сервісному секторі.
Подальші заплановані дії
