З огляду на прогрес, досягнутий Україною у забезпеченні адекватного та ефективного захисту прав інтелектуальної власності, 25 жовтня 2019 р. Президент США відновив дію торговельних преференцій для переважної більшості українських товарів, які були вилучені з під дії Генералізованої системи преференцій США у 2018 році.

Довідково: Генералізована система преференцій США дозволяє Україні та іншим 120 країнам і територіям експортувати до США товари за понад 3500  тарифними лініями Гармонізованого тарифу США без сплати ввізного мита.

Дію торговельних преференцій, зокрема, було відновлено для таких товарів, як томатний сік, томатна паста, джеми, соуси, мінеральна вода, керамічний посуд, електричні прилади тощо. Відповідно українські товаровиробники можуть постачати згадані товари до США в рамках Генералізованої системи преференцій без сплати ввізного мита.

Разом з тим, дію торговельних преференцій не було відновлено для 9 тарифних ліній Гармонізованого тарифу США (шоколадна продукція, шини, оптичні прилади тощо). Відповідно українською стороною здійснюються заходи для повного виконання вимог в частині захисту прав інтелектуальної власності з метою відновлення дії торговельних преференцій у повному обсязі.

Збільшено на 50 тис. тонн обсяги щорічної квоти на безмитне ввезення українськими виробниками/експортерами до держав – членів ЄС м’яса птиці та переробленого м’яса птиці (ратифіковано Угоду у формі обміну листами між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до торговельних преференцій щодо м’яса птиці та переробленого м’яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Закон України від 5 грудня 2019 р. № 345-IX).

Узгоджено вимоги щодо відкриття експорту шроту ріпакового та меду до Китаю, а також яєць до Японії, як необхідний крок для забезпечення нарощування у 2020 році обсягів торгівлі продукцією агропромислового комплексу.

Створено умови для застосування у двосторонній торгівлі з Грузією положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, що збільшує можливості преференційного експорту для вітчизняних виробників та сприятиме залученню до регіональних ланцюгів створення доданої вартості (сторонами 25 травня 2019 р. укладено та Законом України від 14 січня 2020  р. № 450-IX ратифіковано Протокол між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9  січня 1995 року). Фактично, оператори зовнішньоекономічної діяльності матимуть можливість обирати між сертифікатом походження товару СТ-1, що застосовується на даний час, та сертифікатом EUR.1.

Підтримано рішення Генеральної ради СОТ щодо продовження терміну дії мораторію на застосування мит до електронних передач даних до 12-ої Конференції міністрів СОТ (документ WT/L/1079 від 11 грудня 2019 р.), а саме: незастосування мит до українських цифрових товарів та послуг сприятиме залученню бізнесу, особливо малих та середніх підприємств, до транскордонної електронної комерції.

Передбачено спрощення митного оформлення та обміну статистичною інформацією між Україною та країнами світу внаслідок усунення розбіжностей у класифікації товарів України та її торговельних партнерів через виконання міжнародних зобов’язань України за Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів щодо приведення товарної номенклатури Митного тарифу України у відповідність з ГС-2017. Для цього Урядом розроблено та здійснюється супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про Митний тариф України” (реєстраційний номер 2482 від 21 листопада 2019 р.).

Врегульовано порядок виплати винагороди та покриття витрат з організаційних питань, компенсації витрат арбітрам та посередникам на час їх участі у процедурах розв’язання спорів та в рамках механізму посередництва відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 р. № 944 “Про врегулювання деяких питань фінансування витрат, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час розв’язання спорів відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони”).

Забезпечено належне функціонування системи двосторонніх органів торговельно-економічного співробітництва (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 р. № 940 “Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва”).

В рамках підготовки до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угоди АСAA):

    –    виконано зобов’язання, передбачені Дорожньою картою заходів щодо підписання Угоди ACAA (гармонізація базового та галузевого законодавства, реформування інфраструктури якості та ринкового нагляду згідно з нормами ЄС);

    –    приведено українську систему стандартизації у відповідність до європейської моделі, встановлено прозорі правила і спрощено умови ведення бізнесу (Закон України від 20 вересня 2019 р. № 124-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”);

    –    встановлено прозорі правила і спрощено умови ведення бізнесу (Закон України від 12 грудня 2019 р. № 367-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду”);

    –    українською делегацією взято участь у четвертому засіданні Комітету Асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (18–19 листопада 2019 р. у м.  Брюссель, Королівство Бельгія).

Загалом Українська сторона готова до наступного кроку з боку ЄС щодо підготовки до укладення Угоди АСАА та очікує у 2020 році на інформацію від Сторони ЄС щодо алгоритму та процедури проведення попередньої оціночної місії стосовно готовності українських інституцій інфраструктури якості працювати згідно з українським законодавством, гармонізованим з європейським.

Збережено/покращено умови доступу українських товарів на зовнішні ринки з вересня 2019 року по січень 2020 року, зокрема внаслідок:

    –  завершення захисного розслідування щодо нержавіючих труб в Євразійському економічному союзі без застосування заходів. Орієнтовні обсяги поставок 0,4 млн. доларів США;

    –  зменшення Бразилією розміру антидемпінгового мита щодо українського листового прокату з 261,79 доларів США за тонну до 52,02 доларів США. Орієнтовний обсяг експорту українського листового прокату до застосування антидемпінгових заходів складав близько 15 млн. доларів США;

    –  скасування Бразилією антидемпінгових заходів щодо автомобільних шин з 16 січня 2020 року. Орієнтовний обсяг експорту до застосування антидемпінгових заходів складав близько 7,3 млн. доларів США.

Зазначені результати мають стати позитивним сигналом для українських експортерів, які матимуть змогу й надалі постачати або збільшити постачання продукції на традиційні зовнішні ринки без сплати особливих видів мита (антидемпінгового, компенсаційного, спеціального або додаткового імпортного збору), або із сплатою таких видів мита за зменшеними ставками.

Забезпечено захист прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках СОТ та міжнародних договорів України у наступних справах:

    –  спір за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у зв’язку з тимчасовою забороною експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді;

    –  справа DS 493 “Україна – антидемпінгові заходи щодо нітрату амонію”;

    –  справа DS 499 “Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання”;

    –  справи в рамках СОТ, у яких Україна виступає у якості третьої сторони.

Забезпечено використання механізмів торговельного захисту, зокрема, шляхом проведення антидемпінгових розслідувань щодо імпорту товарів в Україну, за результатами яких 2 грудня 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну підшипників кочення роликових радіальних з короткими циліндричними роликами походженням з Республіки Казахстан, а також прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.

Довідково. Експорт товарів за підсумками 11 місяців 2019 року збільшився  порівняно з аналогічним періодом 2018 року на 6,3 % (+2,7 млрд. доларів США) та склав 46 млрд. доларів США. Збільшення обсягів експорту товарів відбулось по продукції п’яти галузей економіки, за виключенням продукції металургійного комплексу (скорочення обсягів експорту товарів на 10,6 %), деревини, паперової маси та виробів з деревини (на 10,2 %) та продукції легкої промисловості (на 2,4 %).

Подальші заплановані дії

• Започаткування консультаційного процесу між Україною та ЄС щодо оновлення Угоди про асоціацію в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з метою прискорення торговельної лібералізації.
• Формування взаємовигідних торговельно-економічних умов з Великою Британією в рамках укладення нової двосторонньої угоди після виходу Великої Британії з ЄС.
• Проведення переговорів про вільну торгівлю з Туреччиною та Сербією. Перегляд чинних угод з Європейською асоціацією вільної торгівлі, Канадою та Македонією.
• Оновлення митного тарифу та законодавства про торговий захист.
• Підтримання рішень СОТ щодо продовження терміну дії мораторію на застосування мит до електронних передач даних, зокрема, в рамках 12-ої Конференції міністрів СОТ, яка відбудеться з 8 по 11 червня 2020 р., та участь у багатосторонніх переговорах СОТ, зокрема про зменшення мит.
• Розбудова діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, зокрема утворення наглядової ради відповідно до законодавства, схвалення наглядовою радою нормативних документів, які регламентують надання ним послуг, збільшення капіталізації агентства, налагодження співпраці з експортно-кредитними агентствами інших держав, внесення змін до законодавчих актів, які регулюють діяльність Експортно-кредитного агентства з метою усунення перешкод для належної діяльності.
• Прийняття крос-секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року, яка спрямована на створення умов для зменшення матеріальних та часових витрат експортерів при переміщенні товарів на кордоні, мінімізації ризиків і складнощів суб’єктів господарювання при веденні зовнішньоекономічної діяльності, підвищення конкурентоспроможності українського експорту, а також сприяння інтеграції України до ЄС.
• Проведення попереднього оцінювання готовності інституцій української інфраструктури якості працювати відповідно до положень законодавства України у сфері технічного регулювання, гармонізованого із законодавством ЄС, з метою підготовки до укладання Угоди АСАА.
• Зниження митних бар’єрів на ключові товари на ринках США, Індії, Китаю, Перської затоки, Північної Африки, тощо.
• Відстоювання інтересів вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках в рамках процедур торговельного захисту та забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках СОТ та міжнародних договорів України.
• Забезпечення захисту інтересів національних товаровиробників, в тому числі виробників/експортерів, на внутрішньому ринку України від проявів недобросовісної конкуренції та зростаючого імпорту.
• Використання механізму Спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, а також міжвідомчих органів галузевої співпраці для активізації торговельно-економічних відносин з країнами-партнерами, у тому числі з країнами Азії, Африки та Латинської Америки з метою розширення ринків збуту українських товарів та послуг.