Якість вищої освіти не відповідає очікуванням роботодавців, студентів та суспільства в цілому. Понад 70% українців вважають якість вищої освіти в Україні середньою, низькою або дуже низькою. Система фінансування та управління не дає заслуженої винагороди найкращим викладачам та найбільш ефективним закладам вищої освіти. Здобувачами вищої освіти часто стають молоді люди, які не повною мірою володіють необхідними для здобуття вищої освіти знаннями, навичками та мотивацією.
Наші дії будуть спрямовані на створення умов, за яких студенти отримують високу якість вищої освіти, що дає їм достатні сучасні знання та навички для подальшої успішної професійної кар’єри висококваліфікованого фахівця.
Для цього ми змінимо систему фінансування. Публічні кошти отримають ті провайдери вищої освіти, які мають кращі результати освітньої та наукової діяльності та створюють кращі життєві перспективи для майбутніх випускників.
Заклади вищої освіти отримають реальну фінансову автономію. За 5 років не менш як 70% державних закладів вищої освіти вийдуть із статусу бюджетної установи. При цьому усі ректори матимуть в контрактах ключові показники ефективності та оцінюватимуться за результатами їх досягнення. Частка державного фінансування закладів приватної форми власності становитиме не менш як 5%.
Зміна системи фінансування вищої освіти забезпечить конкурентний рівень оплати праці та постійний професійний розвиток науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти. Наше завдання – досягти рівня середньої заробітної плати науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів вищої освіти на рівні удвічі більшому за середню заробітну плату в країні.
Ми створимо дієву систему забезпечення якості вищої освіти, яка ґрунтується на широкій прихильності принципам академічної доброчесності, та спрямуємо зусилля на забезпечення довіри українського бізнесу до системи вищої освіти в Україні. Більшість учасників акредитації вважатимуть зовнішні процедури забезпечення якості чіткими та прозорими. За результатами національних опитувань щонайменше 80% студентів не будуть стикатися з проявами академічної недоброчесності та/або наданням неправомірної вигоди у закладах вищої освіти.
Забезпечимо задоволення різноманітних освітніх потреб населення щодо особистого та професійного розвитку в системі освіти дорослих, зокрема соціально вразливих категорій громадян. Створимо умови для визнання в системі формальної освіти результатів навчання, здобутих у неформальній та інформальній освіті.
Проблема є загальнонаціональною. Вона безпосередньо зачіпає інтереси здобувачів вищої освіти, а опосередковано - усе суспільство, що не може розвиватися гармонійно без конкурентоспроможних фахівців - випускників закладів вищої освіти. За даними Держстату в університетах, академіях, інститутах на початок 2018/2019 навчального року навчалося 1,32 млн здобувачів освіти[1]
[1] Дані Державної служби статистики - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Станом на вересень 2019 року серед офіційно зареєстрованих безробітних майже 50% складали особи з ви щої освітою (131 тис. осіб), для порівняння частка безробітних із професій-технічною освітою складає 30% (91 тис. осіб)[1].
Якщо ж звернутись до даних щодо зайнятої робочої сили, то згідно із звітом Світового банку (2019) під час опитування 40% роботодавців повідомили про наявність у працівників суттєвих прогалин у навичках, які заважають досягненню цілей бізнесу[2]. Оцінка студентів теж є промовистою - опитування показують, що близько 40% студентів вважають, що зміст освітніх програм не відповідає потребам ринку праці[3].
Доступний вибірковий аналіз результатів зовнішніх оцінювань протягом 2016-2019 років (ЄВІ, КРОК, ЄФВВ) показує пересічно невисокий рівень знань багатьох випускників закладів вищої освіти.
Загострює проблему ще й те, що через інформаційну асиметрію самі вступники чи вже здобувачі освіти, які зробили хибний вибір або ж не були готові до здобуття вищої освіти, рідко усвідомлюють гостроту і величину своїх збитків та втрат
[1] Дані Державної служби зайнятості- Режим доступу: https://www.dcz.gov.ua/analitics/view
[2] Дослідження сфери освіти в Україні - Режим доступу: http://documents.worldbank.org/curated/en/790931568661644788/pdf/Overview.pdf
[3] Реформа вищої школи: думки студентів і ректорів - Режим доступу: https://dif.org.ua/article/reforma-vishchoi-shkoli-dumki-studentiv-i-rektoriv
За даними Держстату кількість здобувачів вищої освіти дещо впала з 1,38 млн у 2015/2016 навчальному році до 1,32 млн у 2018/2019 н.р. Кількість випускників закладів вищої освіти (без врахування осіб, які продовжують навчання на наступному рівні вищої освіти) у 2017 році склала 360 тис осіб, у 2018 - 357 тис. осіб. При збереженні нинішньої політики цей показник не буде зазнавати великих змін у найближчому майбутньому та залишиться в діапазоні 350-370 тис. осіб щороку протягом 2020-2022 років[1].
Крім того згідно із дослідженнями Світового банку, частка осіб з вищою освітою серед безробітних зросла з 32% у 2004 році до 47% у 2013 році. Доступні відкриті дані Держзайнятості показують, що протягом останніх років цей показник стабілізувався на рівні 50%.
На жаль, в Україні бракує даних, які би в динаміці відображали оцінки роботодавців та самих студентів щодо якості вищої освіти та відповідності освітніх програм вимогами ринку праці, також відсутній моніторинг зайнятості випускників закладів вищої освіти
[1] Дані Державної служби статистики - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
ЗВО намагаються зарахувати якомога більше студентів, заплющуючи очі на рівень їхньої підготовки, часто набираючи тих, хто не має необхідного рівня знань. ЗВО змушені стримувати відрахування студентів, навіть якщо вони не виконують вимог освітньої програми, адже з відрахуванням, знову ж таки, зменшиться їхнє фінансування. Таке полювання за кількістю неодмінно знижує якість, адже випускається чимало осіб, які об’єктивно не виконують вимог для отримання диплому про вищу освіту.
Водночас заклади працюють в умовах гібридної управлінської моделі, в якій переважають інститути колективної безвідповідальності, а менеджмент закладів не звик працювати на засадах result-based management, адже перед ними не ставлять такої задачі. Також заклади позбавлені фінансової автономії, тому не можуть оперативно реагувати на виклики, які перед ними постають. Зокрема через дію єдиної тарифної сітки рівень оплати відносно мало диференційований та не дозволяє винагороджувати викладачів співмірно їхнім досягненням.
Недостатній рівень фінансування вищої освіти та зношеність матеріально-технічної бази, через заниження цін на контрактне навчання та відсутність можливостей для приватних інвестицій, в тому числі через державно-приватне партнерство.
Завдання: ЗВО реалізують усі види автономії, передусім фінансову автономію | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
---|---|---|---|
Розроблення та внесення до Верховної Ради України законопроєкту, який надає закладам вищої освіти повноваження самостійно розпоряджатися коштами, визначати внутрішню систему та рівень оплати праці, вільно залучати пожертви та інвестиції, при цьому залишаючись неприбутковою організацією з усіма нинішніми податковими пільгами | 01.01.2020 | 31.05.2020 | МОН |
Запуск короткої навчальної програми для управлінців, фінансистів та бухгалтерів закладів вищої освіти про нові можливості, які надає фінансова автономія, про те, як в нових умовах ефективно управляти персоналом, залучати кошти та розпоряджатись ними, взаємодіяти із роботодавцями, місцевою владою та іншими університетами, розробляти стратегії розвитку закладів вищої освіти, визначати ключові показники ефективності, брати участь у міжнародних проектах | 01.09.2020 | 31.08.2021 | МОН |
Приведення правил та інструкцій державного фінансового контролю у відповідність до нового законодавства, яке гарантує фінансову автономію закладів вищої освіти | 01.07.2020 | 31.10.2020 | Держфінмоніторинг; Держаудитслужба; Рахункова палата |
Завдання: ЗВО фінансуються за результатами їхньої освітньої, наукової та міжнародної діяльності | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
На виконання норм Бюджетного кодексу затвердження порядку, яким встановлено формульний розподіл державного фінансування закладів вищої освіти за результатами їхньої діяльності | 01.09.2019 | 31.12.2019 | МОН |
Розроблення та внесення до Верховної Ради України змін до Закону "Про вищу освіту" та інших законів, якими закріплено принцип формульного фінансування закладів вищої освіти за результатами їх діяльності | 01.01.2020 | 31.05.2020 | МОН |
Запуск електронної системи моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти | 01.01.2020 | 31.10.2020 | МОН; Мінсоцполітики; Мінекономіки |
Запуск електронних кабінетів здобувачів вищої освіти для проведення опитувань студентів | 01.01.2020 | 31.10.2020 | МОН |
Оновлення матеріально-технічної бази, зокрема фонду навчальних та дослідницьких лабораторій закладів вищої освіти | 01.03.2020 | 31.12.2022 | МОН |
Періодично проводити Q&А зустрічі з викладачами та студентами, щоб роз’яснювати спільноті перебіг реформи фінансування вищої освіти та супутні питання, отримувати зворотній зв'язок від спільноти та збільшувати кількість прихильників реформи | 01.10.2020 | 31.12.2024 | МОН |
Завдання: Створено умови для бюджетного фінансування підготовки фахівців у приватних ЗВО | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Усунення законодавчих обмежень щодо бюджетного фінансування приватних закладів вищої освіти | 01.09.2019 | 31.12.2019 | МОН |
Включення приватних закладів вищої освіти до механізмів розподілу бюджетного фінансування | 01.01.2021 | 31.12.2024 | МОН |
Завдання: Керівники ЗВО реалізують та забезпечують ефективне управління закладами | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розроблення та внесення до Верховної Ради України законопроєкт щодо оновлення системи управління закладами вищої освіти, включаючи механізми призначення та звільнення керівників ЗВО, збільшення ролі наглядових рад, зменшення ролі конференції трудового колективу | 01.10.2019 | 31.05.2020 | МОН |
Запровадження контрактів з ректорами, що містять цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинен забезпечити керівник закладу вищої освіти, та механізми перевірки досягнення таких цільових показників, а також терміни для досягнення таких цільових показників | 01.10.2019 | 31.01.2020 | МОН |
Підписання контрактів з 30-ма ректорами, що містять цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинен забезпечити керівник закладу вищої освіти, та механізми перевірки досягнення таких цільових показників, а також терміни для досягнення таких цільових показників | 01.02.2020 | 31.12.2020 | МОН |
Завдання: Науково-педагогічні працівники мають конкурентний рівень оплати праці та постійний професійний розвиток | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Запровадження та підтримка механізму державного фінансування професійного розвитку науково-педагогічних працівників (НПП) за принципом «гроші за викладачем» | 01.01.2020 | 31.12.2024 | МОН; Мінфін |
Запуск та підтримка програми професійного розвитку для НПП, що має на меті збільшення спільноти агентів змін | 01.04.2020 | 31.12.2024 | МОН |
Розроблення та введення в дію професійних стандартів для посад НПП закладів вищої освіти | 01.01.2020 | 31.12.2021 | МОН |
Періодично проводити зустрічі, Q&А сесії, онлайн-семінари щодо роз’яснень та інформування громадськості щодо питань оплати праці та професійного розвитку НПП | 01.05.2020 | 31.12.2024 | МОН |
Запровадження механізму індикативної собівартості (на виконання Закону України «Про Державний бюджет 2020 року») | 01.09.2019 | 31.12.2019 | МОН |
Завдання: Переміщені ЗВО реалізують власні стратегії розвитку, а мешканці тимчасово окупованих територій мають можливість здобути вищу освіту в Україні | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Проведення систематичного (кожні 2 роки) моніторингу переміщених закладів вищої освіти | 01.10.2019 | 31.12.2024 | МОН; Мінветеранів |
Забезпечення на законодавчому рівні механізму державного фінансування переміщених закладів вищої освіти, який стимулює переміщені заклади вищої освіти досягати цілей, закріплених у стратегічних планах | 01.01.2022 | 31.12.2023 | МОН; Мінветеранів |
Розширення доступу вступників, що мешкають на тимчасово окупованих територіях, до українських закладів вищої освіти | 01.10.2019 | 31.12.2019 | МОН |
Запровадження спеціальних підготовчих курсів на базі українських закладів вищої освіти для підготовки осіб з непідконтрольних територій до вступу у заклади вищої освіти України | 01.09.2020 | 31.12.2024 | МОН |
Проведення інформаційної кампанії, скерованої на активне залучення вступників, що мешкають на тимчасово окупованих територіях, до українських ЗВО | 01.04.2020 | 31.12.2024 | МОН; Мінветеранів; МКМС |
Завдання: Система конкурсного вступу до ЗВО забезпечує відбір вмотивованих осіб, які спроможні здобувати вищу освіту | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розширення застосування організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання для забезпечення доброчесності доступу та рівних умов для абітурієнтів при вступі для здобуття вищої освіти | 01.10.2019 | 31.12.2022 | МОН |
Постійне оновлення та вдосконалення тестових завдань для зовнішнього незалежного оцінювання | 01.04.2020 | 31.12.2024 | МОН; Мінфін |
Запровадження тесту загальних навчальних компетентностей із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання при вступі для здобуття вищої освіти | 01.10.2021 | 31.12.2023 | МОН; Мінфін |
Завдання: Атестація здобувачів вищої освіти забезпечує випуск конкурентоспроможних фахівців | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Реалізація пілотування єдиного державного кваліфікаційного іспиту та/або його окремих елементів із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання | 01.02.2020 | 30.11.2022 | МОН |
Постійне оновлення та вдосконалення завдань для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та/або його окремих елементів із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання | 01.01.2021 | 31.12.2024 | МОН; Мінфін |
Запровадження повноцінного використання організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання під час атестації здобувачів вищої освіти зі спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання | 01.11.2022 | 31.12.2023 | МОН |
Завдання: Система забезпечення якості вищої освіти відповідає принципам стандартів та рекомендацій Європейського простору вищої освіти (ESG) | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Завершення розроблення стандартів вищої освіти усіх рівнів на компетентнісній основі | 01.09.2019 | 31.12.2021 | МОН |
Запровадження акредитації освітніх програм та інституційної акредитації відповідно до ESG | 01.01.2020 | 31.12.2023 | НАЗЯВО |
Створення передумов для внесення НАЗЯВО до Європейського реєстру забезпечення якості вищої освіти (EQAR) | 01.01.2021 | 31.12.2023 | НАЗЯВО |
Реалізація комплексу тренінгів для працівників закладів вищої освіти, відповідальних за створення внутрішніх систем забезпечення якості | 01.01.2021 | 31.12.2022 | НАЗЯВО; МОН |
Дерегуляція ліцензійних умов у сфері вищої освіти | 01.12.2019 | 29.02.2020 | МОН |
Запровадження електронного ліцензування діяльності у сфері вищої освіти | 01.03.2020 | 31.07.2020 | МОН |
Завдання: Вища освіта є конкурентоспроможною на міжнародному ринку освітніх послуг | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Запуск та здійснення активної комунікації можливостей вступу до українських закладів вищої освіти для іноземних громадян | 01.01.2021 | 31.12.2024 | МОН |
Створення прозорої системи вступу до українських закладів вищої освіти для іноземних громадян | 01.01.2020 | 31.01.2021 | МОН; СБУ; МЗС |
Вивчення пропозиції та попиту на здобуття вищої освіти в країнах-конкурентах України на ринку освітніх послуг для іноземних студентів | 01.01.2020 | 31.01.2021 | МОН; МЗС |
Приведення Національної рамки кваліфікацій у відповідність до Європейської рамки кваліфікацій | 01.01.2020 | 31.12.2020 | НАК; МОН |
Забезпечення співголовування України в Європейському просторі вищої освіти | 01.01.2020 | 31.12.2020 | МОН |
Завдання: Представники бізнесу залучені до управління ЗВО, до систем забезпечення якості та до формування змісту освіти | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Нормативне врегулювання залучення представників бізнесу до різних етапів формування змісту освіти та контролю якості підготовки здобувачів вищої освіти | 01.09.2020 | 31.12.2023 | МОН |
Поповнення складу науково-методичних комісій, що розробляють стандарти вищої освіти, представниками бізнесу | 01.05.2020 | 31.01.2021 | МОН |
Проведення аудиту стандартів вищої освіти на відповідність вимогам ринку праці або ж на наявність можливості забезпечити ці вимоги в освітній програмі | 01.09.2020 | 31.05.2021 | МОН |
Проведення комунікаційних заходів для роботодавців з метою популяризації залучення їх до освітнього процесу в закладах вищої освіти | 01.04.2020 | 01.12.2024 | МОН |
Завдання: Держава підтримує підготовку фахівців для потреб публічного та приватного секторів | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розроблення та внесення до Верховної Ради України змін до законодавства заради розмежування державного/регіонального замовлення та права на безоплатне здобуття вищої освіти | 01.01.2020 | 31.05.2020 | МОН; Мінекономіки |
Розроблення системи прогнозування кадрових потреб у фахівцях із вищою освітою зі спеціальностей, де таке прогнозування можливе | 01.04.2020 | 31.12.2020 | Мінекономіки; МОН |
Приведення порядку формування державного/регіонального замовлення у відповідність до нової системи прогнозування кадрових потреб у фахівцях із вищою освітою | 01.01.2021 | 30.04.2021 | Мінекономіки; МОН |
Надання бюджетного фінансування для навчання здобувачів вищої освіти за педагогічними і класичними спеціальностями із урахуванням прогнозу кадрових потреб у педагогічних працівниках | 01.01.2021 | 31.12.2024 | МОН |
Завдання: Функціонують різноманітні моделі практико-орієнтованого навчання | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Унормування здобуття вищої освіти за дуальною формою | 01.10.2019 | 31.05.2021 | МОН |
Створення умов для залучення фахівців-практиків до визначення змісту освіти та реалізації освітнього процесу у закладах вищої освіти | 01.01.2020 | 31.12.2022 | МОН |
Поширення інформації про кращі кейси взаємодії закладів вищої освіти, підприємств, установ та організацій у сфері практико-орієнтованого навчання | 01.01.2022 | 31.12.2024 | МОН |
Завдання: Створена гнучка та ефективна система освіти дорослих (система навчання впродовж життя), яка відповідає потребам і запитам громадян, економіки та суспільства | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Розроблення та внесення до Верховної Ради України Закону "Про освіту дорослих", норми якого забезпечують безперешкодне навчання протягом життя задля збільшення зайнятості населення України та підвищення продуктивності робочої сили | 01.03.2020 | 30.11.2020 | МОН; Мінекономіки; Мінцифри |
Заохочення закладів вищої освіти надавати освітні послуги дорослим | 01.01.2021 | 31.12.2024 | МОН |
Запровадження механізмів оцінки якості в системі освіти дорослих | 01.11.2020 | 31.12.2023 | МОН |
Запровадження механізмів визнання в системі формальної освіти результатів неформальної та інформальної освіти | 01.11.2020 | 31.05.2022 | МОН |
Підвищення попиту на навчання впродовж життя серед дорослого населення України | 01.11.2020 | 31.12.2024 | МОН; Мінекономіки |
Завдання: Громадяни мають рівні можливості щодо доступу до послуг в системі освіти дорослих | |||
Захід | Дата початку | Дата завершення | Відповідальні |
Визначення соціально вразливих категорій дорослих та їхніх потреб в навчанні впродовж життя | 01.04.2020 | 30.11.2020 | Мінекономіки; МОН |
Створення умов для здобуття освіти соціально вразливими категоріями населення | 01.01.2021 | 30.06.2021 | МОН; Мінекономіки |
Розроблення спеціальних програм в системі освіти дорослих для соціально вразливих категорій населення | 01.09.2021 | 28.02.2022 | МОН |
Запроваджено
фінансування закладів вищої освіти за результатами їх освітньої, наукової та
міжнародної діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня
2019 р. № 1146 “Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої
освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності”).
Починаючи з 2020 року, заклади вищої освіти отримують державне фінансування не в
залежності від штатного розпису, а в залежності від результатів своєї
діяльності. Протягом наступних трьох-чотирьох років вага кількості студентів у
фінансуванні закладу вищої освіти зменшиться з майже 100 %, як було
дотепер, до 50 % і менше. Щороку “полювання” за кількістю студентів буде
відходити в минуле на користь роботи над якістю вищої освіти. Заклади вищої
освіти будуть намагатись підвищити якість надання освітніх послуг, адже від
цього буде залежати обсяг їх державного фінансування. Як наслідок це
збільшуватиме кількість випускників, що є конкурентоспроможними фахівцями на
ринку праці.
24
січня 2020 р. МОН вперше опубліковано детальний розподіл коштів з державного
бюджету між закладами вищої освіти за формулою, затвердженою Урядом у грудні
2019 року. Кожен університет отримав фінансування залежно від результатів своєї
роботи та стимул розвиватися динамічніше (наказ МОН від 23 січня 2020 р.
№ 76).
Довідково: всього на університети
у 2020 році МОН витратить 16,26 млрд. гривень. Фінансування за формулою
отримають 136 закладів вищої освіти та 12 їх філій, які мають власні кошториси.
У 2020 році 94 заклади отримають 100–120 % від бюджету 2019 року, а
54 заклади – 95–99 % від бюджету 2019 року.
Зокрема, завдяки розрахунку фінансування за формулою у
2020 році 17 університетів отримали збільшення фінансування на понад
15 млн. гривень. З-поміж них – Київський політехнічний інститут ім. І.
Сікорського, Львівська політехніка, Харківський політехнічний інститут,
Сумський державний університет, Ужгородський національний університет тощо.
Розрахунок обсягу фінансування у 2020 році робився МОН за конкретними
показниками, серед яких: масштаб університету; контингент; регіональний
коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет
залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників
додасться працевлаштування випускників, які МОН буде відслідковувати через
онлайн-систему. Для поступовості переходу у 2020 році були запроваджені
обмеження для мінімальної та максимальної зміни бюджету кожного закладу вищої освіти
– 95 % та 120 % від 2019 року відповідно.
Верховною
Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів
України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти” (№ 392-IX
від 18 грудня 2019 р.), який передбачає зміни відразу за кількома напрямами:
дерегуляція ліцензування, відхід від дипломів державного зразка та обов’язкова
акредитація освітніх програм, запровадження дуальної форми здобуття вищої
освіти, ширші можливості для міждисциплінарних програм, ключові показники
ефективності для контрактів з ректорами, розширення простору для застосування
технологій ЗНО, можливість (не обов’язок) використання мотиваційного листа при
вступі, розширення доступу для вступників з окупованих територій та інші
важливі зміни.
Розпочато
пілотний проект із дуальної освіти у закладах фахової передвищої та вищої
освіти. Протягом 4 років у 44 закладах фахової передвищої та вищої освіти буде
втілюватись експеримент із впровадження дуальної освіти, тобто студенти
отримуватимуть теоретичну підготовку в закладі освіти і водночас проходитимуть
навчання на підприємствах, або в установах чи організаціях обсягом до 70 %
часу програми.
Вперше
за тривалий період було виділено 27,75 млн. грн. на оновлення 79
кабінетів та лабораторій у 35 закладах вищої освіти для фахівців природничих та
педагогічних спеціальностей.
Довідково: оновлено 27 кабінетів фізики (виділено 11,7 млн.
грн.), 23 кабінети хімії (виділено 6,9 млн. грн.) та 29 кабінетів біології
(виділено 8,4 млн. грн.) у таких закладах вищої освіти як Вінницький державний
педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського (оновлення
кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.),
Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка
(оновлення кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.),
Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Франка (оновлення
кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.), Уманський
державний педагогічний університет ім. Павла Тичини (оновлення
кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.),
Бердянський державний педагогічний університет (осучаснення фізичної
лабораторії, 0,45 млн. грн.) та інші.
Внаслідок
оновлення лабораторій та аудиторій здобувачі вищої освіти педагогічних
спеціальностей мають доступ до сучасних навчальних кабінетів.
Також
заклади вищої освіти отримали 421,9 млн. грн. на капітальні видатки. Зокрема
завершено будівництво нового навчального корпусу та реконструйовано гуртожиток
Національного університету “Острозька академія” (10 млн. грн.), реконструйовано
аварійну будівлю для створення учбового корпусу, завершено будівництво
науково-виробничого корпусу Сумського державного університету (15 млн.
грн.), а також відбулись капітальні ремонти, проектні роботи в Університеті
митної справи та фінансів (15 млн. грн.), Білоцерківському національному
аграрному університеті (13 млн. грн.), Київському національному університеті
будівництва і архітектури (7,4 млн. грн.), Національному технічному університеті
“Дніпровська політехніка” (9,8 млн. грн.), Львівському національному
університеті ім. Івана Франка (18,7 млн. грн.) та інших закладах. Завдяки цьому
здобувачі мають можливість навчатися та проживати в оновлених комфортних
будівлях, а студенти природничих та
педагогічних спеціальностей мають доступ до сучасних навчальних кабінетів та
лабораторій.
Створено
можливості для приватних закладів вищої освіти отримувати бюджетне фінансування
та бути виконавцями державного замовлення на підготовку фахівців: внесено
відповідні зміни до Бюджетного кодексу (підпункт “в” пункту 7 частини
першої статті 87) та Закону України “Про формування та розміщення державного
замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих
кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів”.
Завершується
робота над впровадженням індикативної собівартості здобуття вищої освіти, яка
дозволить привести плату за навчання на окремих спеціальностях у відповідність
до фактичних витрат. Запровадження індикативної собівартості означатиме, що
мінімальна ціна контрактного навчання становитиме для тих закладів, які
навчатимуть хоча б одного “бюджетника”:
2020
рік – 60 % від державного фінансування на 1 студента,
2021
рік – 70 % від державного фінансування на 1 студента,
2022
рік – 80 % від державного фінансування на 1 студента.
Водночас
вартість навчання буде корелюватись із офіційними доходами людей у регіоні.
Буде продовжувати діяти так звана податкова знижка та можливість отримати
державний пільговий кредит на здобуття вищої освіти. Зміни будуть стосуватись
новонабраних студентів, починаючи від вересня 2020 року. Студенти-контрактники,
які навчаються зараз, будуть продовжувати навчання на умовах своїх чинних
договорів. Підвищення ціни на контрактне навчання на окремих спеціальностях
сприятиме відновленню умов для справедливої конкуренції між закладами вищої
освіти (зупинить демпінг), відповідальному ставленню здобувачів до свого
навчання, а також дасть можливість закладам підвищувати заробітну плату
викладачам.
Подальші заплановані дії